«Чорний альбатрос»

Марика не знала, що й казати. Вона здійснила усю це подорож, щоб домогтися любові свого принца, але спізнилася. У голові в неї пролетів цілий вихор думок. Вона мала б сильно засмутитися, але прикрість негайно змінилася здоровим міркуванням. Тепер вона може не зберігати Глібові вірність. Адже цей поважний старий зовсім не той юний принц, у якого вона була закохана. А виходить, її серце вільне. Від цієї думки Марика відчула таку радість, що їй навіть стало ніяково.

Тим часом Клим, про якого усі забули, здивовано спостерігав за цією сценою. Він не очікував, що в Марики тут стільки знайомих.

— Не думав, що коли-небудь знову зустріну подружку моїх дитячих років, — сказав король.

І тут до Клима дійшло. Його очі округлилися від здивування й він, не стримавшись, запитав:

— Так це та сама Марика?

Його запитання залишилось без відповіді.

— О, я бачу, ти вже познайомилася з моїм онуком, — сказав Прошка, звертаючись до дівчинки.

— Клим твій онук? — здивувалася Марика.

Молоді люди з таким інтересом розглядали один одного, неначе побачилися тільки зараз.

— Я відразу, відразу зрозумів, що ти не така, як всі! — захоплено вимовив Клим.

— А як же принц Гліб? Ти його вигадав? — запитала Марика.

Замість Клима відповів король:

— Так кличуть мого онука. Його назвали на мою честь. А от і він, про вовка промовка.

У кімнату ввійшов ставний, світловолосий юнак. Побачивши, що король не один, він нерішуче зупинився.

— Я не знав, що Ви зайняті. Я зайду пізніше, — він із легким поклоном звернувся до короля й тут побачив Марику.

Принц мить розглядав її, а потім у замилуванні вимовив:

— Яка чарівна дикунка!

Марика не бажала більше чути це прізвисько. Згадавши уроки етикету, які колись їй давала гувернантка, ненависна мадам Стилет, дівчинка холодно вимовила:

— Це ви дикун, пане, якщо приймаєте гостей у подібний спосіб. Будьте ласкаві вибачитися, якщо не хочете, щоб я вважала вас повним нечемою.

— О, пробачте, прекрасна незнайомко. Ваша поява спантеличила мене, — сказав принц і схилився в поклоні.

Марика відповіла витонченим реверансом і гордовито вимовила:

— Залишіть своє красномовство для інших. Моє серце вже зайняте.

Вона підійшла до Клима і взяла його за руку.