Читать книгу «Чарівниця з острова Гроз», Тамара Шамильевна Крюкова


«Чарівниця з острова Гроз»

0

Описание

Головній героїні пригодницького роману Тамари Крюкової «Чарівниця з острова Гроз» чотирнадцять років. Маріка норовлива, незалежна, і у неї повно проблем, як у будь-якої дівчини в її віці. Але вона ще не знає, що її головна проблема в тому, що вона наділена сильним магічним даром. ЇЇ чекають змови, злидні і небезпеки, перш ніж вона дізнається про те, що носить у себе на грудях заповітний оберіг — знак влади. Маріка чарівниця. Їй під силу багато чого, але вона мріє стати простою смертною, тому що знає, яким тяжким є тягар могутності.

1 страница из 148
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Тамара Крюкова

Чарівниця з острова Гроз



Пролог

Хто сказав, що космос — це вакуум, у якому обертаються зірки та планети? Космос не має нічого спільного з порожнечею. Навіть чорнота безмежного простору тут особлива. Вона вкриває, наче теплий кашеміровий плед. Здається, до неї можна доторкнутися.

Часом то тут, то там її протинають яскраві смуги. Вони спалахують і тієї ж миті гаснуть, зникаючи в небутті. Астрономи називають їх кометами. Вчені не відають, що між комет бавляться золотоволоски, небесні сестри русалок.

Золотоволоски примарні, їхні красиві обличчя бліді, а розпущені по плечах пасма мерехтять золотавим світлом. Коли золотоволоски затівають свої ігри, то робляться невидимими, і тільки золото їхнього волосся миготить на нічному небосхилі зоряним дощем.

Хто вони, ці прекрасні діви? Кажуть, що це дівчата, які розлучились із земним життям, так і не ставши нареченими або не дійшовши до вінця.

Золотоволоски гасали між метеоритами, як раптом одна з них вигукнула:

— Гей, ходіть-но сюди! Дивіться, що я знайшла.

Дівчата обступили подругу. Перед нею поволі оберталася невелика прозора кулька.

— Що це? — запитала зовсім юна золотоволоска із задерикувато кирпатим носиком.

— Схоже на м'ячик. Пограймося.

— Стійте, — зупинила їх старша за віком діва. — Це зовсім не м'ячик. Це магічний кристал. Він належить чарівнику, і ніхто не мусить до нього торкатися.

— Але де ж його господар? І як магічний кристал опинився тут?

— Напевно, чарівник загубив його. Хоча це дуже дивно. Будь-який чародій скоріше помре, ніж розлучиться зі своїм кристалом. Певно, з його власником сталося лихо. Подивимося, кому належить ця кулька.

— Як же ми про це дізнаємось?

— Вона сама покаже свого хазяїна.

Золотоволоски схилилися над кришталевою кулькою і побачили в ній худеньку чорноволосу дівчинку. Та була в перехідному віці, коли дівчина, вже втративши дитячу округлість, іще не набула жіночності. Великі чорні очі й різьблені риси обличчя говорили про те, що дівчинка виросте красунею, та зараз це був лише незграбний підліток.

— Дуже дивно, — задумливо мовила старша золотоволоска. — Дитина не може володіти магічним кристалом. Якби дітям давали в руки такі небезпечні речі, то настав би кінець світу.

Комментарии к книге «Чарівниця з острова Гроз», Тамара Шамильевна Крюкова

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!