«Громадянин Ікс»

Громадянин Ікс

(Повість)

Замовлення

Прийшов він до мене буцімто за свіжим номером «Спортивної газети»… Бачте, йому захотілося терміново ознайомитися з думкою провідних фахівців про перспективи нашої місцевої футбольної команди. На ті перспективи ми витратили години півтори, з’ясувавши повну тотожність наших поглядів на футбольні справи.

Я вже почав втрачати терпець — чекали ж бо герої недописаного оповідання, від яких одірвав мене візит сусіда-болільника. Його прихід міг фатально позначитись, на їхній долі. Захопившись футбольними проблемами, я почну раптом спрощувати сюжетні колізії, уникну небажаної гостроти конфлікту, і оповідання вийде схожим на той матч, учасники якого заздалегідь згодні на нічийний результат.

А сусіда не квапився залишити мене наодинці з чистим аркушем паперу. Щось муляло його, тривожило.

— Пишете все, пишете, — удаючи співчуття, сказав він.

— Та шкрябаю потроху, — спробував я в міру бадьоро відгукнутися на його співчуття.

— Ну-ну, — зітхнув сусіда і підійшов до столу, за яким я щовечора вправлявся в писанні різних фантастичних історій. — І все оте з голови? Чи як?

Його зацікавленість моїми літературними вправами набирала дещо непристойного характеру.

Якісь невиразні надії і сподівання бриніли в голосі затятого футбольного вболівальника, заважаючи мені відбутися словами порожніми, нічого не вартими.

А й справді, звідки воно все з’являється? З голови? Чи таки з життя? Звідки приходять на чистий аркуш паперу герої й негідники, мрійники й міщани, закохані й переконані старі парубки, альтруїсти й шукачі солодкого життя, новатори й бюрократи, оптимісти й мізантропи? І заради чого я їх на ті аркуші запрошую?

— Розумієте, — починаю обережно свої пояснення. — Все це складно. Правду кажучи, я й сам не знаю, де воно з мене народжується і що з того виходить… А чого вас це так зацікавило?

Хай він розкриє карти. Може, сусіда прийшов десятку до післязавтра позичити, а я йому натомість ключі від своєї творчої лабораторії пропоную. Потрібні вони йому!

— Та тут така справа… Не знаю, як підступити. Подумалося мені, що ви могли б допомогти. Ваші оповідання іноді журнали друкують. І навіть вечірня газета.