«Зіпсований телефон»

Зіпсований телефон

— Не працює? — почув я, коли знервований, роздратований, сказати б навіть розлючений, вискочив з телефонної будки, позбувшися перед тим трьох дефіцитних двокопійкових монет.

Він сумно зітхнув, і я завважив на його обличчі розпач, переляк та ще якесь дивне, не знайоме мені почуття. Саме воно й спонукало відповісти, хоч взагалі то я не полюбляю нікчемних вуличних балачок із випадковими людьми.

— Трясця його матері! — досить енергійно почав я. — Куди тільки дивиться телефонна станція?! Хіба це так складно — налагодити систематичний профілактичний нагляд за цими механічними злодюгами?! Де ті чортові майстри-телефоністи?!

— Даруйте, але я саме й є той чортів майстер-телефоніст, який здійснює систематичний профілактичний нагляд за телефонами-автоматами даного району.

Лише тепер я розгледів невеличку валізку в його руці. В ній, певно, були сховані потрібні для того профілактичного ремонту інструменти. Я почервонів. Завжди почуваєшся незручно, коли раптом об’єкт твоєї критики постає перед очима. Так би мовити, конкретизується, матеріалізується.

Та, власне, нічого й не трапилося. За що ж я його так, неборака?! Телефон не працює? Наче й справді мені той телефон так потрібен. Я ж не збирався викликати «швидку допомогу» чи пожежну машину. Так, забандюрилося з приятелем потеревенити. І через ту забаганку людину при виконанні службових обов’язків образив.

Як міг, заспокоював я майстра. Та даремно. Не слухає мене, якісь чорні думки його обсіли. Потім скорботно так посміхнувся, рукою махнув і каже:

— Знаю, ви не повірите мені. Бачите оцю телефонну будку? Звичайнісінька. Таких у місті сотні. Тільки це вона для вас звичайна, а для мене… Для мене це справжня пастка. Рівно о двадцятій годині сім хвилин я маю зайти до неї, щоб полагодити зіпсований апарат. Я зайду, полагоджу, зніму трубку, наберу номер і… повернуся на тридцять днів назад. І так вже у двадцять п’яте!

От ви відсахнулися від мене. Думаєте: збожеволів чолов’яга! А мені байдуже, бо через п’ять хвилин спрацює машина часу. Ви підете своїм життєвим шляхом, а я повернуся, повернуся рівно на тридцять днів назад.