• Читалка
  • приложение для iOs
Download on the App Store

«Дзеркало»

33

Описание

отсутствует

1 страница из 3
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

На перший погляд, у тому дзеркалі нічого особливого не було. Звичайнісінький ширвжиток. Придбала його баба Настя тоді, як ми в неї ще не прописаними жили. Хотіла стара потішити онуку, себто мою дружину Лерку. Таки потішила. Мали чудову нагоду брати на кпини бабин смак, її повне нерозуміння естетичних принципів умеблювання сучасної квартири. Робили це спочатку тихенько, бо були ще не прописаними на бабиній жилплощі.

Потім прописалися. Невдовзі бабин ветхий будиночок було знесено, і ми одержали окрему трикімнатну квартиру з відокремленим санвузлом. Хотів, було, я залишити при переїзді те страховинне, ширвжиткове дзеркало. Баба Настя не дозволила. Навіть образилася чомусь, коли ми щиросердно виклали їй наші міркування.

Так дзеркало залишилося у нас, а баба Настя скоро померла.

Її смерть і деяке зростання матеріальних можливостей (крім дзеркала, трикімнатної квартири, залишилися ще її заощадження) відкрили перед нами горизонти пошуку в царині сучасного інтер’єру, себто умеблювання. Але ми не поспішали, навіть питання збільшення нашої родини було підкладено. «Спочатку арабський спальний гарнітур, а потім уже діти!» — рішуче проголосила Лерка. Я з нею погодився, хоч мені здавалося, що дитячу проблему можна вирішити й без спального гарнітура.

Придбання кожної нової речі ставало справжнім святом у нашій маленькій дружній родині. Які то були свята! Спочатку ми з Леркою оглядали річ з усіх боків, тішилися, наповнювалися враженнями від неї по самісінькі вінця. Потім на оглядини запрошували найближчих родичів і друзів. За ними приходили родичі далекі й просто приятелі. Нарешті збиралися мої та Лерині співробітники. Нове придбання, мов патокою, вкривалося їхніми зітханнями, захопленнями, заздрісними вигуками та починало світитися зсередини особливим, ні з чим не зрівняним світлом.

Ми з Леркою критично ставились до тих захоплень, зітхань і заздрісних вигуків. Відчували — необхідна та остання крапка, та неповторна фарба, які роблять мистецький твір справді унікальним. Що це мало бути, ми ще не могли визначити. Кришталева люстра? Біле ведмеже хутро на підлозі коло спального гарнітура? Стародавня ікона? Зібрання творів Олександра Дюма-сина? Квадрофонічний програвач?..

Комментарии к книге «Дзеркало», Александр Анатольевич Мирошниченко

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства