«Літаюча тарілка»

Літаюча тарілка

Я вам про літаючі тарілки розповім. Ні, не про ті, якими щаслива дружина зустрічає чоловіка, що припізнився до рідної оселі. Зовсім про інші тарілки піде мова, про ті, що з космосу начебто до нас залітають.

Не вірите? А я все на власні очі бачив. І Петра, механіка з нашого колгоспу, можу в свідки гукнути.

Скільки ми з Петром перед тим випили? По-перше, не перед тим, а після того. А, по-друге, ви б на нашому місці теж не втрималися.

Тож слухайте, якщо хочете. Було це так. Вертався я від кума свого з хуторів. Антену йому встановлював. Телевізійну. Кум телевізора придбав. Тільки не пили ми з тієї нагоди. Кум у мене непитущий. І мені лікарі порадили не зловживати. Я і не зловживаю.

Одне слово, повертаюся від кума з хуторів тверезий і про різні там серйозні матерії розмірковую. Про погоду, наступні жнива, останні досягнення телевізійної техніки і кібернетики, успіхи нашого колгоспу.

А ніч місячна-місячна. Як ото в пісні співається: «хоч голки збирай». Вітерець, легенький і теплий, з достиглими пшеницями бавиться. Цвіркуни наввипередки туркочуть.

Коли дивлюсь, у видолинку, неподалік від польової кринички, біля старої верби, щось ворушиться. Люди наче якісь. «Хто б то міг бути в таку пізню пору? — думаю. — Ну, я від кума з хуторів прошкую, а їм чого дома не сидиться?»

Підійшов ближче. Бачу, якась машина побита лежить, невідомої марки. Так принаймні з першого погляду здалося. Їхали хлопці-молодці та й перекинулися, бо, либонь, лікарських порад-рекомендацій не слухають.

Я, звичайно, до тих хлопців підходжу. Може, якась допомога потрібна чи й навіть кров для переливання особливо потерпілим. Вони мене побачили — зраділи. Щось почали вигукувати нерозбірливе. Руками махають, на небо показують. Наче хочуть сказати: «Бог свідок — ми не винні». Видно, перелякані з тієї аварії вискочили.

Тільки дивлюся: машина їхня — зовсім не машина, а щось кругле таке, мов тарілка величезна, розбехкана на кілька великих шматків. Що б воно могло бути? Може, якийсь комбайн новітньої моделі чи автонавантажувач? Тепер стільки тієї техніки до колгоспу прибуває, що за всім і не встежиш. Мода тут змінюється швидше, ніж у жіночій секції нашого райунівермагу.