— Розійдись! — відчайдушно вигукнула старенька чарівниця, скинула руки над головою і описала в повітрі коло.
— Слава! Слава королеві! — вигукнули з натовпу.
І в ту ж мить уся площа в єдиному пориві підхопила ці слова.
Принц увібрав голову в плечі і спробував сховатися в натовпі, але Горк схопив його за комір:
— Куди?! Ім'ям закону, ти оголошуєшся поза законом! — скомандував лицар, але Августина осадила його:
— Відпустіть хлопця! Краще знайдіть йому роботу до душі, щоб не байдикував.
— Слухаюся, моя королево, — без тіні збентеження сказав начальник лицарського Ордену.
— Бабусю, ура! Ти стала королевою! — не пам'ятаючи себе від щастя вигукнула Липочка.
— Не розумію, чому ти радієш, — холодно сказала старенька.
— Як чому? Якщо ти королева, значить, я — принцеса. Ми переїдемо до столиці. Я щодня вбиратимуся в ошатні сукні, ходитиму на бали і донесхочу об'їдатимуся солодощами.
— А потім розтовстієш, перестанеш влізати в джинси, не зможеш видиратися і лазити по деревах, як мавпа. Але це й на краще, бо тобі доведеться годинами сидіти в палаці і вивчати етикет. Адже принцесі не личить поводитися, як простій сільській дівчині,— ущипливо сказала бабуся.
— Я думала, що принцесам усе дозволено, — розчаровано протягнула Липочка.
— Так думають усі, але повір мені, у принцес значно більше заборон, аніж дозволів.
— А що ж робити? — розгублено запитала дівчинка.
— А ось що! — старенька хитро посміхнулася і жестом закликала всіх до мовчання.
На площі запала така тиша, що було чутно, як пищить, пролітаючи над головами, комар.
— Я ціную ваше визнання і надану мені честь, — звернулася до присутніх Августина, — але я не годжуся для керування державою.
— Але ж ви розбудили меч давніх королів, — підлесливо промовив Горк.
— Шановний, нас засміють сусіди, якщо довідаються, що в державі не знайшлося нікого сильнішого за столітню жінку.
— Що ж, коли ви відмовляєтеся, я можу взяти на себе цю тяжку ношу, — запропонував Горк.
— Не заперечую, якщо вам удасться впоратися з чарівним мечем, — Августина простягнула зброю лицарю.
Комментарии к книге «Чаклунка з останньої парти», Тамара Шамильевна Крюкова
Всего 0 комментариев