Йоганна Шпірі
Гайді
Усміхнутися назустріч Творцеві
Про Йоганну Шпірі, котра відкрила світові Швейцарію
Чи думала ревна християнка, дружина адвоката, матір єдиного сина, не вельми примітна ні вродою, ні талантами, що в зрілому віці візьме в руки перо, а невдовзі стане відомою і в Європі, і в Америці?
Йоганна Луїза Гойссер народилася 12 червня 1827 року в селищі Гірцель в Швейцарії. Кілька літ родина прожила в гірській місцевості Чар у Граубюндені. Згадки про ці місця згодом відобразяться в оповідках письменниці.
У 25 років дівчина вийшла заміж за адвоката Бернгарда Шпірі, народила сина, названого іменем батька, поселилась у Цюріху. Тихо, одноманітно, розмірено й доброчесно плинуло її життя-буття.
Перше оповідання «Листочок на могилі Броні» опублікувала в 1871, а повістину «Гайді» в 1880 році. Через чотири роки овдовіла, тоді ж втратила сина… Займалася благодійністю, написала понад 50 оповідок та новел, здебільшого про дітей та для них. Померла 7 липня 1901 року, похована в Цюріху.
На відзнаку пам’яті письменниці її портрет уміщено на поштовій марці (1951) і на 20-франковій монеті (2001). А Швейцарію, завдяки Йоганні Шпірі, світ сприймає як «Батьківщину Гайді».
Про книжку, що стала світовим бестселером
Невелика за обсягом повість, що складається із двох частин і скомпонована у вигляді низки оповідань, несподівано стала вважатися шедевром світової класики, була визнаною найкращим на той час твором для дітей. За десять років після першої публікації книгу перевидали 13 разів! 1882 року вийшов перший переклад повісті французькою, 1884 — англійською мовами. 1899 року її ввели в шкільну програму США.
Кіноіндустрія теж не дрімала. Перший фільм про Гайді відзнято у 1920 році. Відтак, після наступної екранізації (в 1937) Голівуд звертався до цієї теми іще шість разів. На жаль, окремі версії були вельми далекі від оригіналу, у фільмі 1989 року — Гайді-підліток живе у часи Першої світової війни…
В американському містечку Нью Гларус 1965 року започаткували «Фестиваль Гайді», котрий донині дуже популярний у поціновувачів фольклору. Аматорські театральні колективи презентують глядачам вистави про маленьку Гайді, а згодом виступають юні декламатори, співаки, акробати, що виконують уже традиційні вправи з прапорами.
Комментарии к книге «Гайді. Гайді. Пригоди тривають», Йоханна Спири
Всего 0 комментариев