«Чарівниця з острова Гроз»

— А я гадаю, що тільки дітям і можна давати дозвіл мати справу з магічними предметами. Тоді на землі настане мир і щастя, — заперечила наймолодша золотоволоска.

— Так чи інакше, я ніколи не чула, щоб дитина була чарівником, — озвалася третя.

— А я чула, — заплескала в долоні четверта, руде волосся якої мінилося мідним полиском. — Я, здається, навіть знаю, хто ця дівчинка. Це Чарівниця з острова Гроз. Тільки вона не здогадується про це.

— Острів Гроз? Той, де живуть чарівники? — зацікавилась юна золотоволоска.

— Так, дев'ять могутніх магів на чолі з Верховним Чародієм. За всю історію острова посох влади ніколи не належав жінці, та ця дівчинка поламала всі правила. Сама того не підозрюючи, вона впоралась із двома іспитами на звання чарівника і здобула магічний кристал. Тепер їй лишилося скласти останній, аби стати Верховною Чародійкою.

— І як до цього поставилися маги?

— Спершу чинили опір такому повороту долі й готували на роль Верховного Чародія хлопчика на ім'я Азар. Але врешті-решт упокорилися неминучості. Вони навіть погодилися залишити дівчинку на острові, навчити її всіх магічних законів і премудростей, але тут утрутився Азар. Він вирішив прибрати суперницю й допоміг їй повернутись у світ людей. Ось тоді-то вона і втратила свій магічний кристал, а разом із ним і згадки про те, ким є насправді,— повідала рудоволоса.

— Не думаю, що Азар учинив мудро, — похитала головою старша золотоволоска.

— Звичайно, адже дівчинці невтямки, що в ній дрімають могутні сили. Варто їй пережити сильне душевне потрясіння, як магічний дар прокинеться й виявить себе. Страшно подумати, до чого це може призвести!..

Глава 1

Чорне свято

На вершині високого пагорба, осторонь людської суєти, притулилась усамітнена альтанка. Шпалери навколо неї густо заросли в'юнкими трояндами. У розпалі літа повітря тут духмяніло від дурманного, солодкого аромату квітів, але на початку червня колючі стебла були вкриті лише ніжними світло-зеленими листочками. Троянди ще тільки готувалися до нового цвітіння.