«Samotni.com»

573

Описание

Юну дівчину Йоанну важко не помітити в натовпі. Ще б пак — копиця рудого волосся, фіолетовий шалик та куртка-мілітарі роблять свою справу. А Віктора нічого не вирізняє серед натовпу — хіба що смуток в очах та старомодний светр. Цих двох головних героїв поєднує не школа, не компанія, не хобі, а… самотність. Це захворювання вражає будь-кого і має різні причини. Часом здається, що самотність стає хронічною і проти неї немає жодних ліків. Але є те, що має силу здолати будь-яку хворобу, — це почуття любові, що народжується в серці та змінює долю.

1 страница из 148
читать на одной стр.

Настроики

Фон текста:

Текст
Текст
Текст
Текст

Аа
Roboto
Аа
Garamond
Аа
Fira Sans
Аа
Times

Samotni.com (fb2) - Samotni.com (пер. Игорь Андрущенко) 909K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Барбара Космовська

Барбара КосмовськаSamotni.com

І бідолашна Аліса знову залилася слізьми: так самотньо й пригнічено вона почувалася. Однак трохи згодом до неї долинуло дрібне тупотіння…
Льюїс Керролл, «Аліса в Країні Чудес»^[1]

Щоденник Зосі

Мені й досі не йде з голови вчорашня пригода з Йоанною, а вже доводиться думати про завтрашній день, про Віктора і наше побачення з директором. І конче злоститись. І на Йоанну — часом вона далі власного носа не бачить. І на Віктора, бо той знову зробив усе, щоб вона, Зося, мов той кімнатний песик, бігала навколо пана Кусти, крутячи неіснуючим хвостиком. Вона вже бачить себе в цій ролі! Танець навшпиньки, запобігливе плавання на вутлих човниках-словах поміж хвиль директорського гніву. А потім жалюгідне чекання: що буде після всього? Дасть він нам ще один шанс чи, знудившись од нашого довгого плазування, кине якусь кістку своєї директорської волі на майбутнє. Мене відправить на уроки, а Мільновича — до дідька, хоча обоє ми вже давно так і збуваємо свій час. Я на уроках, а Мільнович — у дідька…

Шкода, що я не ходжу до ворожки, не ворожу на таро. Навіть на сайти з гороскопами не зазираю. Можливо, та дрібка ірраціональної інформації позбавила б мене клопотів?