«Над річкою П'єдрою, там я сиділа та й плакала (2020)»

Пауло Коельйо

Над річкою П’єдрою, там я сиділа та й плакала

О Маріє, зачата без гріха,

молися за нас,

що звертаємося до Тебе.

Присвячується І. К. та С. Б., чия ніжна єдність дала мені змогу побачити жіноче обличчя Бога;

Моніці Антуніш, товаришці від самого початку, що своєю любов’ю та ентузіазмом ширить вогонь по світу;

Паулу Рокку, за радість спільно проведених баталій та гідність у битвах, що ми вели між собою;

Мет’ю Лору, за те, що не знехтував один мудрий рядок із «Книги змін»: «Наполегливість сприяє»

І всі діти Мудрости виправдали її.

Перш, ніж почати

Іспанський місіонер відвідував один острів і натрапив там на трьох ацтецьких жерців.

— Як ви молитеся? — запитав святий отець.

— У нас є тільки одна молитва, — відповів один ацтек. — Ми кажемо: «Боже, Ти Єси трійця, і нас є трійця. Змилуйся над нами».

— Гарна молитва, — сказав місіонер. — Та вона не є саме тим молінням, яке чує Бог. Я навчу вас набагато кращої.

Святий отець навчив їх одної католицької молитви і продовжив свій проповідницький шлях. Кілька років по тому, вже на кораблі, що віз його назад до Іспанії, йому довелося ще раз проплисти повз той острів. Із палуби він побачив на пляжі тих трьох жерців і помахав їм рукою.

І в ту ж мить усі троє попрямували до нього, ступаючи по поверхні води.

— Отче! Отче! — загукав один, підходячи до корабля. — Навчи нас ізнов молитви, яку чує Бог, бо ми не запам’ятали!

— Байдуже, — відказав місіонер, побачивши чудо. — Я попрохав у Бога прощення, бо не зрозумів раніше, що Він говорить усіма мовами.

Ця історія добре пояснює те, що я намагаюся розповісти в романі «Над річкою П’єдрою, там я сиділа та й плакала». Ми рідко усвідомлюємо, що нас оточує Надзвичайне. Чудеса відбуваються навколо нас, Божественні знаки вказують нам шлях, ангели просять почути їх, але: оскільки ми вивчили, ніби існують формули й правила, як дістатись до Бога, ми ні на що з цього не звертаємо уваги. Не розуміємо, що Він перебуває там, куди Йому дають увійти.