«Дворіччя. Книга українця»

Мирон Козак

Дворіччя. Книга українця

Ми не шукали нашої землі, блукаючи сорок літ пустелею. Вона була дана нам споконвіку. Вона була, є і буде нашою землею.

Ми віримо, що нація є творцем історії і що таким творцем історії буде знову й Україна, коли ми усвідомимо свою первородність та наше покликання до створення нового ладу у світі.

Суверенність — це перш за все морально-ідейна самовистачальність нації. Небагато націй світу здійснили цю високу місію. Визнання чужого морально-ідейного авторитету є запереченням моральної суверенності нації.

Благословенна хай буде нація, що вибрала своїм символом Тризуб. У таємній силі Тризуба криється утаєна міць, що знищить світ старий і світ новий сотворить.

Пам’ятайте, други мої: ширіть скрізь і все Правду і ніщо більше як Правду. Бо хоча Правда зразу всім гірка, так все-таки згодом вона скрізь бере верх і стає солодкою спасителькою людства.

Дякую Богові, що дав мені народитися українцем.

Мудрий той, хто в зерняті бачить і дерево, і його віти, листя та квіти, і його плоди.

Давно вже Шевченко сказав:

Живемо на початку кінця світу — «сповнений сліз день цей...». «Народу багато, а людей мало». 666 із 667 живуть без Божества і без натхнення. Світ треба рятувати. Українцям треба рятувати Україну. Вона вже на нашому порозі «очі в очі стоїть зі свічкою в руці».

То крик душі українця Павла Гірника, який живе і рятує Україну своїм словом у селі Садовому на Хмельниччині. Знову вся надія на Поетів?.. Поет залежить від володарів, а на них — безталання.

Нинішні «вожді» не врятують наші душі — вони не відають, як і де рятувати свої: президент Порошенко молиться в церкві московського патріархату, прем’єр Яценюк — нібито греко-католик, голова парламенту Турчинов — баптист, Юлія Тимошенко — сповідається у київському патріархаті... А всі «українсько-коломойські» мільярдери б’ють поклони в синагогах, наповнюючи бюджет Ізраїлю.

І ніхто з наших нинішніх «вождів» не розмовляє вдома українською мовою!. «Постали лжепророки між народом...»