Коли настане день (fb2) - Коли настане день (Українське ліричне фентезі) 699K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Богдан Рута
Рута Богдан
Коли настане день
Соломія різким рухом сіла на ліжку. У вікні тьмяно блимали вогні у будинку навпроти. Серце скажено калатало. Вона увімкнула лампу, що стояла поряд на тумбочці. На годиннику була третя ночі. Перед очима дівчини знову пропливала яскрава картинка: літній прохолодний день, темні хмари закривають грозове небо. Чуються гучні удари грому, спалахує блискавка. Сильний вітер гне дерева, ллє злива. На верхівці гори стоїть чоловік у чорному плащі, темній сорочці та штанях. Чорна борода рухається поривами сильного вітру. Руки чоловік тримав простягненими над долиною. Він голосно сміявся. За його спиною з обох боків стояли ще двоє чоловіків. Один із них одягнений у міховий жилет сірого кольору. У нього був хижий погляд, неначе у дикого звіра. Інший — у темно-червоній сорочці та темних штанах. Він мав русяве волосся та темні й глибокі, наче провалля, очі. У небі над ними різко вдарила блискавка та загуркотів грім.
— Скоро цей світ буде моїм! — закричав чоловік у чорному плащі та голосно засміявся. Він дивився навколо так, неначе хотів проковтнути все, що було навкруги.
Соломія струсонула головою і лягла горілиць. За вікном почулася сирена поліцейської машини, що проїжджала десь поряд. Вже кілька місяців один і той самий сон змушував дівчину з жахливим стогоном підхоплюватись у ліжку посеред ночі. Коли ж це нарешті скінчиться? Мабуть, час навідати Гордія. Він завжди знає все. Завжди…
* * *
За вікном вагону пропливали зелені лісосмуги та жовті пшеничні поля. Пасажири сновигали туди-сюди, намагаючись розвіяти нудьгу від довгої подорожі. Раптом Соломія здригнулася від несподівано голосного запитання:
— Пробачте, можна тут присісти?
Комментарии к книге «Коли настане день», Богдан Рута
Всего 0 комментариев