Читать книгу «Хвороба Кітахари», Кристоф Рансмайр

«Хвороба Кітахари»

551

Описание

«Хвороба Кітахари» — хронологічно третій роман у доробку Крістофа Рансмайра. Задум цього тексту виник ще у 80-ті, але вперше він вийшов друком 1995 року, адже найбільшою розкішшю у житті автор вважає можливість не поспішаючи працювати над текстом, шукаючи в мандрах найрізноманітнішими країнами відповідей на важливі питання. Відзначений 1996 року престижною європейською премією «Aristeion» і нині вже перекладений 16-ма мовами, роман «Хвороба Кітахари», за оцінкою часопису «Literary Review», «на відміну від багатьох інших постмодерністських мозаїк, вражає серйозністю та неабиякою пристрастю». Неоднозначність, багаторівневість месиджу — невід'ємна складова творчості видатного австрійця — відчуваються тут навіть гостріше, ніж у всесвітньо відомому «Останньому світі», даючи читачеві змогу по-справжньому заглибитись у пронизливу красу і своєрідну ліричність життя персонажів цього виразно кінематографічного тексту, який тільки на перший погляд може здаватися просто новим етапом авторської гри із жанром «альтернативної історії».



1 страница из 297
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Хвороба Кітахари (fb2) файл не оценен - Хвороба Кітахари (пер. Максим Солодовник) 1310K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Кристоф Рансмайр


Крістоф Рансмайр

Хвороба Кітахари

Фредові Ротблатту та пам'яті мого батька Карла Ріхарда Рансмайра

1. Пожежа в океані

Чорними лежали двоє мерців серед бразильського січня. Пожежа, яка вже багато днів продиралася крізь хащі острова, залишаючи за собою вигорілі смуги, вивільнила трупи з плутанини квітучих ліан, спопеливши водночас одяг на їхніх ранах: це були двоє чоловіків під тінню скель. Вони лежали на відстані кількох метрів один від одного в нелюдських, вивернутих позах між стебел папороті. Червоний канат, який пов'язував їх між собою, обвуглився від жару.

Вогонь обпік мерців, випалив їхні очі і стер риси обличчя, віддалився потім із тріском та шкварчанням, але зрештою повернувся знов під тягарем власного жару і витанцьовував на тілах, що розкладались, допоки злива не загнала полум'я у сталево-сірий попіл повалених каресмейрових дерев і ще далі — в нутряну сирість стовбурів. Там пожежа згасла.

Таким чином вона пощадила третє тіло, воно не спопеліло. Далеко від останків чоловіків, попід висячими коренями та гойдливими пагонами, лежала жінка. Її худеньке тіло із пробитим переніссям, харч тутешніх красивих птахів, було всуціль об'їдене — цілий лабіринт прогризли в ньому жуки, личинки, мухи, що повзали по цій поживній їжі, дзижчачи та відпихаючи одне одного — марево з шовково зблискуючих крилець та панцирів; бенкет.

Комментарии к книге «Хвороба Кітахари», Кристоф Рансмайр

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!