«Майдан. Жінка»

Майдан. Жінка (fb2) - Майдан. Жінка (пер. Ю. В. Анипер) 730K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Анни Эрно

Анні Ерно

Майдан. Жінка

Майдан

Я дозволю собі коментар: писати — це остання надія, коли тебе зрадили.

Жан Жене

Я склала заліки і здобула диплом учителя середньої школи, що дало мені змогу працювати у ліцеї в Ліоні, Круа-Рус. Новий ліцей, із зеленими рослинами в адміністративній частині та біля навчальних корпусів, бібліотека з паласом пісочного кольору. Я чекала там, коли по мене прийдуть і запросять на заняття, предмет заліку, перед інспектором та двома засідателями, визнаними викладачами літератури. Біля мене жінка гордовито й без вагання правила рукописи. Було досить вірно використати наступну годину, щоб я робила, як вона усе своє життя. Перед учнями першого курсу математичного факультету я промовила двадцять п’ять рядків — їх потрібно було пронумерувати — з «Батька Ґоріо» Бальзака. «Ви тягнете ваших учнів», — докорив мені тоді інспектор у кабінеті директора ліцею. Він сидів між двох засідателів, чоловіком та короткозорою жінкою, взутою в рожеві черевики. Я навпроти них. Продовж чверті години він критикував, схвалював, давав поради, я ледве слухала, запитуючи себе, чи означає це, що мене прийняли. Раптом, у єдиному пориві, всі троє підхопилися з поважним виглядом. Я теж поспішно підвелась. Інспектор потиснув мені руку. Потім, дивлячись мені у вічі: «Мадам, вітаю вас». Інші повторили: «Вітаємо», потиснули мені руку, жінка посміхнулася.

Я міркувала про цю церемонію, доки не зупинився автобус, мене переповнювала лють та щось схоже на сором. Того ж вечора я написала моїм батькам, що я викладач, який «обіймає постійну посаду». Моя мати відповіла, що вони дуже щасливі за мене.