Григорій Тютюнник
ВИР
Гомін, гомін по діброві, туман поле покриває,
туман поле покриває, мати сина призиває:
— Вернись, синку, додомоньку,
змию тобі головоньку...
— Мені, мамо, змиють дощі,
а розчешуть густі терни, а висушать буйні вітри...
Українська народна пісня
І
Комментарии к книге «Вир», Григорій Тютюнник
Всего 0 комментариев