• Читалка
  • приложение для iOs
Download on the App Store

«Оповіді про кохання, божевілля та смерть»

3

Описание

Орасіо Кіроґа (Уругвай, 1878–1937) — казкар і химерник, чиї новели про темні боки людської психіки, фатальні природні сили, пройняті похмурою фантастикою. З-під його пера вийшли численні збірки оповідань: «Казки сельви», «Пустеля», «Анаконда», «Чужий злочин». Проте найзнаменитішою книжкою новел «уругвайського Едґара По» є «Оповіді про кохання, божевілля та смерть» (1917). Розчарування, журба і смерть, кохання, відвага і гідність є темами цієї збірки, яку уклав сам автор, витворивши своєрідний творчий стиль, у якому фантастичні елементи поєднані із суворим реалізмом. Ці так звані «страшні» оповідання Кіроґи, на жаль, мало відомі нашому читачеві.

1 страница из 108
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Орасіо Кіроґа

Оповіді про кохання, божевілля та смерть

7 • Наша перша цигарка

17 • Кораблі-самогубці

21 • Мозкова гарячка та її тінь

48 • Пора кохання

71 • Дикий мед

77 • Зарізана курка

86 • Солітер

92 • Подушка з пір’я

97 • За течією

101 • Сонячний удар

109 • Колючий дріт

121 • Двоє пеонів

133 • Яґваї

145 • Ловці колод

152 • Смерть Ізольди

Наша перша цигарка

Не було веселішої пори, ніж та, яку Марії і мені забезпечила своєю смертю наша тітка.

Люсія повернулася з Буенос-Айреса, де провела три місяці. Того вечора, лягаючи спати, ми чули, як Люсія казала мамі:

— Дивина!.. У мене спухли брови.

Мама уважно оглянула брови нашої тітки й за якусь хвильку відповіла:

— Так і є… Ти щось відчуваєш?

— Ні… Лише хилить на сон.

Наступного дня, близько другої по обіді, ми раптом зауважили велике збудження в домі: двері, що відчинялися й не зачинялись, уривчасті вигуки, перелякані обличчя. У Люсії була віспа, до того ж кривава, яку вона підхопила в Буенос-Айресі.

Ясна річ, ми, моя сестра і я, були у захваті від цієї драми. Дітям майже завжди не щастить: щось надзвичайне відбувається не в них удома. Цього разу наша тітка — саме наша тітка — захворіла на віспу! Я, щасливе дитя, уже мав на карбі, й дуже цим пишався, дружбу з агентом поліції і контакт із клоуном, який, перескочивши через кілька рядів, сів на місце поруч зі мною. Та зараз щось важливе відбувалося саме в нашому домі; і сповістити це першому хлопцеві, який спинився біля вхідних дверей, аби дивитися, вже було в моїх очах пихою, з якою малюк у глибокому траурі вперше проходить повз своїх ошелешених і заздрісних малих сусідів.

Того самого дня ми покинули наш дім, перебравшись в єдине місце, яке змогли знайти в такому поспіху: в стару садибу на околиці. Мамина сестра, яка в дитинстві вже хворіла на віспу, лишилася біля Люсії.

Звісно, у перші дні мама страшенно тривожилася за дітей, які цілували хвору на віспу. Натомість ми, перетворившись на несамовитих робінзонів, не мали часу, щоби згадувати про нашу тітку.

Комментарии к книге «Оповіді про кохання, божевілля та смерть», Орасио Кирога

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства