Читать книгу «Смерть Верґілія», Герман Брох

«Смерть Верґілія»

891

Описание

Герман Брох (1886–1951), поряд із Францом Кафкою та Робертом Музілем, належить до трійці найвизначніших австрійських письменників XX ст. Цей видатний представник філософської прози не дістав достатнього визнання за життя і лише згодом увійшов в історію європейської літератури. «Смерть Верґілія» — вершинне досягнення Броха, твір хрестоматійний. До цього роману, позначеного впливом поетики Дж. Джойса, письменник ішов усе своє життя. Після публікації першого — англійського — перекладу «Смерти Верґілія» сам Брох назвав свій роман «майже неперекладним». Це — розповідь про останні вісімнадцять годин життя смертельно хворого автора «Енеїди», який перший у світовій літературі провістив прихід Бога Ісуса й настання християнської доби. Верґілій проводить ніч і частину дня у роздумах і спогадах, що їх змінюють напівмаренні видіння, переглядає пройдений шлях, переоцінює доти непорушні засади. Перу Германа Броха належить також трилогія «Сновиди», романи «Спокусник», «Невинні», численні новели, публіцистичні та культурологічні праці (зокрема книжка «Дж. Джойс і сучасність»).



1 страница из 400
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Смерть Верґілія (fb2) файл не оценен - Смерть Верґілія (пер. Алексей Потапович Логвиненко) (Майстри світової прози) 1744K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Герман Брох


Герман Брох

Смерть Верґілія

Пам ’яті Стівена Гадсона


…Долею гнаний…

Верґілій. «Енеїда», Книга 1, 2


«…Дай же, батьку, правицю,

Дай, привітаймося щиро, моїх не цурайся обіймів».

Так голосив і обличчя слізьми умивав він рясними.

Тричі його намагавсь він руками за шию обняти,

Тричі із рук вислизала та тінь, що ловив її марно,

Наче легенький вітрець або сонні примари летючі[1].

Верґілій. «Енеїда», Книга шоста, 697-702


Мій вождь і я зійшли на цю стежину.

Щоб вийти з того Пекла до життя,

І дуже довго без перепочину

Угору йшли, він — перший, другим — я,

Аж поки не уздрів я в шпару скелі

Усю красу небесного буття.

Ми вийшли й зір звели на зорні скелі[2].

Комментарии к книге «Смерть Верґілія», Герман Брох

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства