Читать книгу «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця », Александр Елисеевич Ильченко

«Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця »

1278

Описание

Події в романі відбуваються після смерті Богдана Хмельницького. Автор розповідає про пригоди Козака Мамая — мандрівного запорожця, вояки і гультяя, жартуна і філософа, безстрашного лукавця і навіть… чаклуна, який може покликати на допомогу магічні сили, рятуючись від небезпек. Якось Ільченко сказав: «Коли в скрутну хвилину люди не плачуть, а сміються, вони — проти будь-якого ворога дужчі». Про це його роман-епопея, який за всіма параметрами підпадає під визначення «шедевр» і який критики ставлять в один ряд з творами Сервантеса «Дон Кіхот» і Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель».



1 страница из 649
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця (fb2) файл не оценен - Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця 6052K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Александр Елисеевич Ильченко


Олександр ІЛЬЧЕНКО

КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ,

або ж

МАМАЙ I ЧУЖА МОЛОДИЦЯ

Український химерний роман з народних уст



Ілюстрації: ОЛЕКСАНДР ДАНЧЕНКО



Живісінькій пам’яті Амвросія БУЧМИ, володаря дум, який не вмирав і не вмре, бо козацькому роду нема переводу.

ЗАСПІВ

ТРОХИ ПРО УКРАЇНСЬКИЙ ХАРАКТЕР

Над кручуватим урвищем, над берегом Славути, над скелями порога Ненаситця, завмер у думній думі вершник…

Все там ревло, внизу, стогнало, ринуло поміж громаддям, а той нерушний козарлюга здавався чи не витесаним з каменю порогів.

Нараз, торкнувши вороного білогривця, козак, ніби оживши, рушив через біснувату воду навпростець, на лівий берег (чи не з острова Чортомликá, де була тоді Січ) і плив конем через вир, а Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипів і нуртував між чорним камінюччям, звідкіль не поверталося живим ніщо живе.

Мріючи в перлистім шумовинні — далі й далі, то виринав, то потопав той небояка, і щось страшенно гупало над чорториєм, притлумлюючи навіть ревище порогів: то калатало козакове серце, аж стугоніли береги Дніпра.

1

Було колись на Вкраїні…

Було колись?

А було-таки!

Бо ж і наш Бог — не вбог.

Бо ж і нас не взяв кат!

Бо ж і ми, Химко, люди…

Комментарии к книге «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця », Александр Елисеевич Ильченко

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!