«Тринадцятий місяць»

Іван Котовенко

Тринадцятий місяць

Записка ДЗЕРЖИНСЬКОМУ Ф. Е. 4 березня 1918 р. 4/ІІІ (19/ІІ) 1918 р.

Тов. Дзержинський!

Подавець Сидоренко був моїм особистим секретарем декілька днів. Я був ним цілком задоволений. Звільнено його було за один випадок, коли з п’яних очей він кричав, як мені передали, що він «секретар Леніна».

Сидоренко сказав мені, що він глибоко покаявся. І я особисто схильний цілком вірити йому; хлопець молодий, по-моєму, дуже гарний. До молодості треба ставитись поблажливо.

На основі усіх цих фактів судіть самі, дивлячись по тому, на яке місце ви можете його призначити.

Ваш Ленін ^*

Ridentem dicere verum.

Quintus Horatius Flaccus ^**

^* С. М. Сидоренко, матрос 1-го Балтійського флотського екіпажу, в січні 1918 року працював особистим секретарем Голови Ради Народних Комісарів В. І. Леніна.

(За текстом видання «Ленін і ВЧК: Збірка документів (1917-1922)». - М., 1970, с. 62-63; ПСС, т. 50, с. 48-49).

^** «Сміючись, говорити правду», Горацій (Opera, ed. Fr.Klinger, Lipsiae, 1959; 1, 1, 24 -26).

Не може бути так, щоб накладала мазь

На свій печальний вид, як найманка якась,

Історія, що йде, мов сутінь передгроззя.

Хосе Марті, «Жадають болю мій»

(зі збірки «Ісмаелільо», переклад Дмитра Павличка)

ЗАМІСТЬ ПРОЛОГУ . УКРАЇНА. ФЕДОРЧУК І ШЕЛЕСТ

Перед призначенням Віталія Васильовича Федорчука ¹⁾ головою КДБ УРСР, а на той час Петро Юхимович Шелест ²⁾ ще займав посаду першого секретаря ЦК Компартії України і був членом Політбюро ЦК КПРС, з новим керівником українських чекістів провів напутню бесіду Леонід Ілліч Брежнєв ³⁾ і між іншим зронив:

- Ти там, Віталію, придивись за Шелестом. Мені доповідають, що він занадто самостійним став, молоко п’є від власної корови і возить її всією республікою в окремому вагоні, заохочуючи розвиток націоналістичних тенденцій, які можуть негативно позначитися на темпах стирання історичних ґраней. Та й націоналістів там притиснути треба, а то щось вони при Шелесті голови почали піднімати. В першу чергу націоналістів, а усуміш з ними і усіх дисидентів. Не мені тобі розказувати, як усілякі антирадянські елементи намагаються розхитати Радянський Союз і зашкодити створенню… - чого створенню? - сам себе запитав Брежнєв, взяв з течки доповідну записку секретаря ЦК КПРС Михайла Андрій овича Суслова до закритого засідання Пленуму ЦК КПРС і прочитав: - «…нової історичної, соціальної та інтернаціональної спільності людей з єдиною територією, економікою, соціалістичною змістом культурою, державною мовою і спільною метою - побудовою комунізму у нашій країні».

Леонід Ілліч декілька разів спіткнувся при читанні документу.

Федорчук стояв, щільно притиснувши руки вздовж лампасів генеральських штанів, і майже не дихав. У правій руці він тримав товстий записник, поки що нічого не записував, і тільки їв очима обличчя Генерального секретаря ЦК КПРС.

- Щось накрутив тут Мишко, - сказав Брежнєв і кинув короткий погляд на Федорчука. - Геть нічого не зрозуміло. Як говорив Наполеон, треба писати коротко і ясно - підмет, присудок і ніяких інших зайвих слів. А тут і довго, і накручено. А може так і треба писати про нову спільність людей і спільну мету оцих людей? Щоб потім неухильно втілювати наші настанови в життя. Ти теж так думаєш?

Леонід Ілліч знов поглянув на Федорчука, і в його очах промайнули гострі та уважні зблиски, як погляд крізь прорізи маски на обличчі.

Федорчук несподівано для себе скулився, ніби йому хтось кинув за комір генеральського мундира жменю снігової крупи. Він миттєво, без жодного поруху лицевих м’язів поміняв вираз обличчя з дурня і служаки, який він повісив, входячи до кабінету, на маску служаки, що без слів розуміє своє начальство, і переклав записник із правої руки в ліву.

Леонід Ілліч помітив, як змінилась у Федорчука твар, і сказав:

- От так. Значить, розумієш. Значить, не дурень. - І закінчив багато обіцяюче: - Твій досвід ми потім застосуємо по всьому СРСР. Порядок почнемо наводити з України. Берись за роботу. Встанови робочий контакт з Володею Щербицьким, я його попередив, дій разом з ним. Але свої стосунки з ним не афішуй, контакти мають бути робочі. Як з членом Політбюро ЦК КПРС. Щоб Шелест не здогадався поки що. І доповідай. - Брежнєв знову гостро глянув на Федорчука.

- Єсть доповідати, товаришу Генеральний секретар! - Федорчук ще більш виструнчився.

Не прощаючись, Брежнєв зробив жест рукою, ніби прибираючи з кабінету все зайве, а разом з ним і самого Федорчука.

Результатом вивчення політичної і оперативної обстановки в Україні стала надіслана Брежнєву цілком таємна депеша, в якій Віталій Федорчук повідомив про те, що сигнал про корову і підозри стосовно націоналістичного нутра Петра Шелеста підтвердились.

«Зокрема, як свідчать дані агентури 5-го управління КДБ УРСР (політичний розшук) із числа авторитетних працівників Інституту історії Академії наук Української РСР і літературних критиків, - інформував вище політичне керівництво держави новопризначений голова українського КДБ, - Шелест перебуває під впливом окремих націоналістично налаштованих представників творчої інтелігенції і українських емігрантів, які, за даними 1-го управління КДБ УРСР (розвідка), підозрюються у зв’язках з іноземною спецслужбою - Королівською Канадською Кінною поліцією (скорочено - КККП, англ. «Royal Canadian Mounted Police Security Service» - RCMPSS ⁴⁾) і Центрального розвідувального управління США (скорочено - ЦРУ, англ. Central Intelligence Agency - CIA ⁵⁾); на столі у своєму кабінеті тримає булаву, якою користується, коли сварить своїх підлеглих і дає їм вказівки; виношує намір про вихід України зі складу СРСР і створення самостійної Української Народної Республіки (скорочено - УНР), про що в завуальованій формі виклав у своїй книзі під назвою «Україно наша радянська» (скорочено - «УНР»). Згідно з висновками агентів 5-го управління КДБ УРСР із числа авторитетних членів Спілки художників України та мистецтвознавців, обкладинка книги Шелеста («УНР») виконана в кольорах, які асоціюються націоналістично налаштованими представниками творчої інтелігенції з націоналістичним жовто-блакитним прапором ⁶⁾ (примірник книжки Шелеста «УНР» додано). Аналіз змісту книги, окремих виступів Шелеста та його приватних гутірок свідчить про те, що він може схвалювати перехід українського гетьмана Івана Мазепина бік шведського короля Карла ХІІ і засуджувати Емський указ (1876 року) Олександра ІІ, на підставі якого куратор київської шкільної округи Михайло Юзефович цілком правомірно закрив газету «Кієвскій ТєлєграфЪ», що дозволяла собі друкувати відверто націоналістичні і антиросійські матеріали, стала осередком діяльності затятих ⁷⁾націоналістичних елементів, не виключено, що й автора антирадянського гімну т. зв. Української Народної Республіки (скорочено - УНР) «Ще не вмерла Україна» Павла Чубинського, і створювала серйозну сепаратистську загрозу для Російської держави. Варто звернути увагу на те, - вказувалося в депеші, - що газету «Кієвскій ТєлєграфЪ» було засновано президентом Міжнародної асоціації євразійської преси німецьким бароном фон Юнком-молодшим на кошти польської меценатки Ядвіґи Рогоцької, підозрюваної в причетності до підпільної націоналістичної організації «Жонд народови». Водночас Шелест встановив прямі зв’язки з Міністерством сільського господарства Корейської Народно-Демократичної Республіки, запросив з Кореї (корей. - «Чосон») фахівців, які налагодили в південних і східних регіонах республіки вирощування рису, цибулі, баштанних культур і в спілкуванні з місцевим населенням вказують на портретну схожість Кім Ір Сена ⁸⁾ і Петра Шелеста. Як свідчать дані 2-го управління КДБ УРСР (контррозвідка), є вірогідні підстави вважати, що серед корейців перебувають особи, причетні до спецслужб КНДР, зокрема т. зв. «Відділу зв’язку» (корей. - «Йоньлак пу») і Розвідувального управління Генерального штабу Корейської Народної Армії (корей. - «Чоньч халь гук»), які виявляють інтерес до деяких стратегічних секретних об’єктів, розташованих на Півдні і Південному Сході України. Зокрема, вони запропонували командуванню військової частини ракетних військ стратегічного призначення (РВСП), дислокованій у Миколаївській області, цибулю і кавуни вищої якості, ніж надають місцеві колгоспи, по знижених цінах».