• Читалка
  • приложение для iOs
Download on the App Store

«Окопні історії: фронтовий щоденник»

139

Описание

«Фронтовий щоденник» — збірка польових історій, зразок «окопної» літератури, спрямованої на відображення української дійсності, збереження її для сучасників і нащадків через призму світобачення людини, яка «пройшла» цю дійсність не відстороненим глядачем, а безпосереднім активним учасником. Яскраво й невимушено оживають перед читачем справжні персонажі і ситуації, що могли б здатися нереальними для звичайної людини, — проте саме такими постають будні українських героїв, так колоритно й іронічно описані Дмитром Степаненком в оригінальних оповідках.

1 страница из 107
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Дмитро Степаненко


Окопні історії: фронтовий щоденник

Степаненко Д.

Окопні історії: фронтовий щоденник / Дмитро Степаненко. — Вид. 2-ге., допов. — Кропивницький:

«Імекс-ЛТД», 2020. — 231 с.

ISBN 978-966-189-558-3

ISBN 978-966-189-558-3

«Фронтовий щоденник» — збірка польових історій, зразок «окопної» літератури, спрямованої на відображення української дійсності, збереження її для сучасників і нащадків через призму світобачення людини, яка «пройшла» цю дійсність не відстороненим глядачем, а безпосереднім активним учасником. Яскраво й невимушено оживають перед читачем справжні персонажі і ситуації, що могли б здатися нереальними для звичайної людини, — проте саме такими постають будні українських героїв, так колоритно й іронічно описані Дмитром Степаненком в оригінальних оповідках.

© Степаненко Д., 2020

© «Імекс-ЛТД», 2020

НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР

Уроки субординації

Під вечір наша група поверталася з навчального виходу[1]. До ліжечок залишалося якихось метрів сто, аж тут дідько несе заступника комбрига.

— Хлопці, зачекайте!

Навколо ні душі, і звертання явно у наш бік.

Я «непомітно» пришвидшую кроки.

— Петляємо, бо зараз запряже щось робити, — ціджу крізь зуби, обминаючи Кузю. Кривбас уже все зрозумів і впевнено лідирує. Замикаючим ішов Орлик, і трохи через наївність, а трохи із вихованості, зупинився.

— Воїне, треба сходити у штаб… — почав полкан.

Орлик уже зрозумів, що попав, провів сумним поглядом нашу банду і почав викручуватись. Витріщив очі, закліпав і увімкнув режим окуня:

— А я не знаю, де штаб, товаришу підполковнику!

— Солдате, кому ти мізки вправляєш? Ви ж саме з того боку прийшли.

— Мені сказали туди не ходити. Мені сказали туди ходити, — показав рукою на наші спини Орлик, і тільки-но полкан відвів від нього погляд, раптово стартонув.

— Негідники! Х-х-х! Гади! Пі-пі-пі! — неслося на всю бригаду позад нас.

А ноги несли нас уперед, і нестримний регіт чули всі сусідні підрозділи.

Орлик і Кривбас — мої однолітки.

Орлик — середнього зросту і масою, значно більшою за середню. Дуже хазяйновитий і товариський. Вважає себе хитрим. Без шкідливих звичок. Власник класичного козацького почуття гумору.

Комментарии к книге «Окопні історії: фронтовий щоденник», Дмитро Степаненко

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!