«Віннету ІІ»

Описание

«Віннету II» є продовженням пригодницького циклу відомого німецького письменника Карла Мая (1842–1912) про вождя апачів-мескалеро Віннету. Події циклу розгортаються в другій половині XIX століття в США під час колонізації Дикого Заходу. У цій частині Вбивча Рука, завершивши свою місію, намагається повернутися на батьківщину, однак, чудом врятувавшись під час кораблетрощі, змушений залишитися на Американському континенті. У Нью-Йорку він винаймається у приватну детективну агенцію і вирушає на Південь — на пошуки сина відомого американського банкіра, викраденого шахраєм. У тривалій мандрівці йому доводиться зіткнутися з бандитами, а також куклукскланівцями, вийти переможцем у боротьбі з індіанцями племен команчі та сіу, знайти нових друзів і, очевидно, знову зустрітися зі своїм червоношкірим побратимом Віннету, що далі розшукує вбивцю його батька і сестри — Сантера.

1 страница из 362
читать на одной стр.

Настроики

Фон текста:

Текст
Текст
Текст
Текст

Аа
Roboto
Аа
Garamond
Аа
Fira Sans
Аа
Times

Карл Май

Віннету II

Карл Май у костюмі вестмена Шаттергенда та зі «срібною гвинтівкою Віннету». Фото Алоїса Шіссера, 1896 рік.

У ролі детектива

Після тривалої та виснажливої подорожі ми дісталися нарешті до гирла річки Ріо-Боске-де-Начіточес, де мали знайти апачів, яких там залишив Віннету. На жаль, цим сподіванням не судилося здійснитися. Щоправда, ми таки знайшли сліди людей, які були на цьому місці перед нами, але що то були за сліди! Це були тіла отих двох торговців, які тоді розповіли нам про село племені кайова. Їх розстріляли. Згодом я дізнався від Віннету, що зробив це Сантер.

Сантер так швидко поплив на своєму каное, що опинився біля гирла річки Ріо-Боске-де-Начіточес одночасно з купцями, хоча вони вирушили з табору Танґуа значно раніше за нього. Йому не вдалося захопити золото Віннету, тож він залишився без засобів на прожиток, і коли побачив товари купців, то зачаївся у засідці і застрелив обох безневинних чоловіків, які й гадки ні про що не мали. А потім утік із їхніми мулами та добром. Це Віннету прочитав по слідах, які знайшов на місці злочину.

Убивця цим не полегшив собі життя, бо транспортувати стількох в’ючних тварин по савані одній людині непросто. До того ж він мусив дуже поспішати, бо знав, що його переслідують.

Як на зло, зарядив кількаденний дощ і знищив усі сліди, тож Віннету більше не міг покладатися на свої очі, а тільки на розум. Найправдоподібнішим було припущення, що Сантер, прагнучи якомога швидше позбутися краденого, подасться до найближчих поселень, тож апачам залишалося хіба об’їхати їх одне за одним.

Тільки через кілька днів Віннету знову знайшов втрачені сліди біля факторії Ґайтера. Сантер був там, продав усе, купив доброго коня і без зайвого вантажу подався далі, на Схід, уздовж річки Ред-Рівер[1]. Віннету ж попрощався з усіма своїми апачами, які тепер могли тільки заважати йому, відрядив їх назад додому і продовжив переслідування один. Він мав зі собою досить золотого піску, щоби ні в чому не мати нужди протягом тривалого перебування на Сході.

Оскільки він не залишив нам жодних знаків чи хоча б натяків на Начіточес, ми не знали, де він. Ми не могли їхати слідом за ним і повернулися до Арканзасу, щоб дістатися до Сент-Луїса найкоротшим шляхом. Мені було страшенно прикро, що не можу побачитися зі своїм другом, але я не міг нічого змінити.