• Читалка
  • приложение для iOs
Download on the App Store
  • Читалка
  • приложение для Android
Get it on Google Play

«Рожеві крила»

2087

Описание

Глибокою метафоричністю та символізмом відрізняються  віршовані твори Тараса Єфименка. Кожний – це річ-в-собі, маленька історійка з епілогом та інтригуючою трикрапкою в кінці. Поєднання довершеності й хаотичності, конкретики і непевності – ефемерні “Рожеві крила” не залишать байдужим жодного читача.

1 страница из 5
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст

Шрифты

  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

  • Аа

    Iowan

  • Аа

    San Francisco

  • Аа

    SF Serif

  • Аа

    New York

  • Аа

    Helvetica Neue

  • Аа

    Arial

  • Аа

    Georgia

  • Аа

    Times New Roman

  • Аа

    Courier

  • Аа

    Courier New

  • Аа

    Menlo

  • Аа

    SF Mono

стр.

Тарас Єфіменко


Рожеві крила


(вірші)

…я живу в телефонній буді…

скиба

наша шкіра бавовною стане –

ми ж розляжемось пилом на грушах.

затенетило душу парканами –

жовтовосковим лоном висушує.

губи мокрі дощем профалуємо –

голим голосом вишиєм трубки.

на молочний місяць подуємо –

він же виллється піною в руки…

8 8 8

…тарас

візьми в універ віршика для аврашки

вона дуже просила

алла -12км-…

записка на столі

я сьогодні знову з ними –

я сьогодні знову сам.

на повіки вже озимі

сіла злякана оса.

власні ліки – масні рими –

знов на гудзику коса.

осінь рипає дверима…

осінь – творчості васал.

і повіку наче злива –

равлики чужих очей –

повертаються із ниви –

сонце в ріжки їм пече…

я вже трішки знову з ними –

я потроху знову сам –

заховали в торби сни ми

і в кишені небеса…

8 8 8

…ти лиш плафон для чужих зірок…

дівчина в бандані

понура ніч вже компостує вечір

своїм не по-собачому шершавим язиком.

а я по-черепаховому – в плечі –

ховаю голови віршових гематом.

вона пройшла осінньою ходою –

мов сонце залишила жар в очах –

а я вкриваю сум дубовою корою

і вибачаю тих – кого вже повтрачав.

8 8 8

… я нoochie-сoochie man

с. чіграков

я сонце змірюю по пляшкам –

по відзеркаленню зірок –

щербатий місяць мов пророк

мурахам злизує підтяжки.

я тиждень злічую по снам

кайдани бачачи в свободі –

медузні очі повноводі

так інколи потрібні нам –

віддаючи години снам –

вручаючи сусіду паску –

вдягаючи коханій маску –

метал вам на губу мадам

ви лиш такі потрібні нам.

мов д’артаньян несу підвіски

я лісу ковбасу домашню

і від вогню веселосажній

всі очі змірюю за тиском.

у відзеркалення зірок

занурююсь немов у ванну –

ідіть всі геть – моя нірвана –

мій недописаний листок.

8 8 8

…в хаті №2 ти мені дала усе що мала…

пісня

до мармеладу вимерзле шосе –

тремтливий жур в очах осінньоребусний –

а вітер – мов дідусьо джо дассен

знов підвиває саундтреки

нашим снам тролейбусним.

а люди – ніби клаптики троянд –

всі розфасовано мовчать в шматочках ваз.

хіба що у мето стара кошолка –

зла – немов воланд

у тебе запитається -…каторий час… –

до мармеладу вимерзлий анфас

гуртожитку

де на вікні недопалком

вдавився кактус.

губами чавкає спітнілий унітаз

свій…орбіт вінтерфреш…-

чи скорше навіть…тампакс…

8 8 8

народження дитини -

ворожа павутина –

всі зліплені із глини.

я не знав слово -звук-

і рухався навмання -

кожен має свою віру…

юнак на ескалаторі -

мов місяць у екваторі

читає лист від матері.

я думав – що я бачив

і рухався…

кожен має свою надію.

ти сам собі є вождь -

мов теплий мудрий борщ –

мов люльки дим у дощ.

я знав що я відчуваю -

ледве рухався…

кожен має свою любов…

8 8 8

…задовільняти цікавість

треба все ж таки

обережно, бо інколи

це робить боляче

комусь, хто розділяє

з тобою і печаль,

і радощі, і останню

цигарку…

почуто від знайомої дівки

касетний плеєр – йду по коридору…

ЩИТ

люблю дивитись в небо через соломинку…

ДВЕРІ

дивлюсь на светер – а на ньому -MORE-

ЩОБ

рибина сорому не билася у стінки…

АРТЕРІЙ

8 8 8

…над вами у небі стожари

а в парках лунких солов’ї…

пісня

паралітичні порухи води.

збираюся і потроху

наповнююся змістом –

мов сумка на передачу –

в додачу

зовсім забуваю

і не бачу

довгої кишки

тролейбусу

і короткого павуття

своїх вій – мрій –

плачу.

відчуваю втому.

повертаюсь додому………………..

8 8 8

…harmonica…

марка китайської губної гармошки

омела зазернилася –

пальці ніг розтають у землі –

отаку б от весняну картину

я повісив на вуса далі.

пальці рук розтають у хлібі –

сонна міль сідає на глину –

в зоопарку людей і амфібій

роздивилися…

сльози макові –

брунька суму вростає в потилиці.

не розбещуйте

бо тритони на вас не дивляться.

брунька ранку шукає озону

і по лисині глобусу плеще –

кожній п’ятниці – мов робінзони

кажем дякую…

8 8 8

…веселкові кУлі…

назва дитячої іграшки

ти закричиш вчорашньою росою –

на агрусових листочках.

я буду збирати тебе по гудзиках

на новорічний персиковий торт –

з родзинками – і коли шкірою

заглипає останній поїзд метро –

під льодом заграють сопілкою

шматочки твоїх розпалених персів…

8 8 8

ми всі хворі на пінбол –

ган – котів енд рок-ен-ролл.

хата-тумба мов печатка –

в зиму кинута перчатка.

Комментарии к книге «Рожеві крила», Тарас Єфіменко

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства