«Системне тлумачення кримінального закону»

Системне тлумачення кримінального закону (fb2) - Системне тлумачення кримінального закону 1129K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Татьяна Сергеевна Коханюк

Рекомендовано до друку Вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол № 28 від 11 листопада 2014 р.)

Рецензенти:

О. О. Кваша, доктор юридичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України;

Т. І. Созанський, кандидат юридичних наук, доцент, начальник кафедри кримінального права та кримінології ФПФПС Львівського державного університету внутрішніх справ

Перелік умовних скорочень

ВГС — Вищий Господарський Суд

ВР — Верховна Рада

ГоловКРУ — Головне контрольно-ревізійне управління України

ДДПВП — Державний департамент України з питань виконання покарань

Держпідприємництво — Державний комітет У країни з питань регуляторної політики та підприємництва

ДКЦПФР — Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

ДПА — Державна податкова адміністрація

КК — Кримінальний кодекс

МВС — Міністерство внутрішніх справ

МОЗ — Міністерство охорони здоров’я

МОН — Міністерство освіти і науки

НБ — Національний банк

РЄ — Рада Європи

РНБО — Рада національної безпеки і оборони

ООН — Організація Об’єднаних Націй

Вступ

КК України, прийнятий 5 квітня 2001 року, систематизовано окреслює суспільно небезпечні діяння, що визнаються злочинами, а також установлює конкретні міри покарання за їх учинення.

Порівняно із попереднім аналогічним нормативно-правовим актом у ньому закріплено значно більшу кількість кримінально-правових норм, які стали новими для правозастосувача та потребують належного тлумачення, а ті, що були закріплені, зазнали змін.

КК важко охарактеризувати як стабільний закон, адже до нього щороку вноситься значна кількість змін та доповнень, різних за обсягом та змістом. Правозастосувачам, науковцям чи студентам насамперед важко простежити зміни до КК України, не говорячи про зміни до існуючих чи прийняття нових нормативно-правових актів, які перебувають із ним у взаємозв'язку, та про інші чинники, котрі мають значення для тлумачення кримінального закону.

Аналізуючи коментарі науковців до статей КК, вироки судів та наукові публікації щодо можливості застосування того чи іншого припису кримінального закону, вважаємо, що нарівні з іншими способами тлумачення системний спосіб використовує майже кожний суб'єкт тлумачення. Проте використання системного тлумачення під час тлумачення кримінального закону не завжди усвідомлюється, оскільки його прийоми та правила недостатньо досліджені в науці кримінального права і використовуються правозастосувачем інтуїтивно або на основі власного досвіду. Водночас, як відомо, інтуїція не є підставою для ухвалення рішення у кримінальній справі, а досвід, отриманий на підставі неправильних тлумачень, може бути негативним.

Питання тлумачення приписів нормативно-правових актів та системного тлумачення не є новими для науки теорії держави та права. Відтак тлумачення положень нормативно-правових актів досліджували такі науковці: Е. Абдрасулов, І. Алексєєнко, Ю. Бондар, Ю. Власов, П. Волвенко, Н. Вопленко, Б. Єбзєєв, Н. Єфімова, А. Заєць, О. Кадикало, О. Костенко, С. Лисенков, О. Лисенкова, О. Майстренко, Л. Матвєєва, Д. Михайлович, А. Піголкін, П. Рабінович, А. Селіванов, І. Спасибо-Фатєєва, В. Суслов, Ю. Тодика, М. Цвік, О. Черданцев, Л. Чулінда та інші.

Окремі аспекти проблем тлумачення кримінального закону розглянули такі вчені: Д. Азаров, О. Бєлокуров, Я. Брайнін, В. Бурдін, Л. Гаухман, В. Грищук, О. Дудоров, О. Марін, М. Мельник, А. Музика, З. Тростюк, М. Феоктістов, М. Хавронюк, О. Шляпочников та інші. Проблеми дослідження окремих способів тлумачення, зокрема мовного та юридико-лінгвістичного, стали предметом досліджень М. Кострової та Л. Чулінди. Значної уваги заслуговують дисертації російських учених М. Дворнікова, який розглядав проблеми системного способу тлумачення, та О. Бастрикіної, котра досліджувала системоутворюючі зв'язки права.

Незважаючи на міждисциплінарний характер дослідження, а саме взаємозв'язок предмета наукового дослідження з такими науками, як теорія держави і права, системологія, логіка та філософія, інтересу в українських учених до ґрунтовного вивчення цієї проблеми не було.

У різних напрямах стосовно тлумачення кримінального закону висловлені пропозиції щодо вдосконалення його як системи, усунення ознак несистемності, тлумачення окремих нормативних положень, проте немає комплексного дослідження проблем формулювання правил тлумачення та застосування окремих його способів у кримінальному праві. Ті ж правила, які сформульовані теоретиками права, потребують перегляду під призмою врахування особливостей кримінального закону.

Отже, ситуація у науці та правозастосовній практиці засвідчує необхідність проведення комплексного теоретичного дослідження проблем системного тлумачення кримінального закону та розробки на основі такого дослідження відповідних прийомів і правил системного тлумачення.

Метою монографічного дослідження було формулювання загальних правил системного тлумачення кримінального закону та обґрунтування можливості їх застосування на практиці за допомогою комплексного аналізу теоретичних і практичних проблем системного тлумачення кримінального закону.

Під час написання роботи автор окреслив такі основні завдання: вивчити історичний досвід тлумачення закону; з'ясувати стан теоретичного дослідження питання системного тлумачення кримінального закону; встановити істотні ознаки системного тлумачення кримінального закону; розкрити поняття системного тлумачення кримінального закону; проаналізувати зміст та обсяг поняття системного тлумачення; охарактеризувати взаємозв'язок системного тлумачення кримінального закону із суміжними поняттями; сформулювати й обґрунтувати правила та прийоми системного тлумачення кримінального закону.

Методи дослідження становлять сукупність філософсько-світоглядних підходів (діалектичного, як способу мислення, який ґрунтується на аналізі всіх доступних поглядів щодо визначення системного способу тлумачення кримінального закону та його правильної назви, визначення системи, поглядів на прийоми системного способу тлумачення кримінального закону та розмежування окремих способів тлумачення;

аналітичного, що ґрунтується на пізнавальній діяльності через доказування або спростування щодо визначення системного способу тлумачення кримінального закону, визначення та застосування правил системного тлумачення кримінального закону;

індуктивного, який передбачає отримання логічного висновку на основі переходу від часткового положення до загального та котрий використано під час формулювання визначення системного способу тлумачення кримінального закону на основі його істотних ознак;

синергетичного — для аналізу кримінального закону як складної системи;

інформаційного, що дає можливість уявити законодавство як складну багаторівневу інформаційну систему;

герменевтичного — застосованого щодо розуміння термінів, суміжних із терміном «тлумачення»);

загальнонаукових методів дослідження (логічного, який ґрунтується на положеннях сходження від простого до складного, від абстрактного до конкретного у розділі застосування правил системного тлумачення, аналізу впливу законів формальної логіки на системний спосіб тлумачення кримінального закону; формально-логічні процедури — такі, як аналіз, синтез для визначення законів формальної логіки, які можна використовувати у системному тлумаченні;

історичного — щодо аналізу історичного досвіду становлення тлумачення та його способів;

системно-структурного, який передбачає, що кримінальний закон є відкритою системою, а припис кримінального закону можна витлумачити лише у взаємозв'язку з іншими приписами;

моделювання, який було використано під час дослідження розвитку можливого тлумачення у зв'язку з тим чи іншим змістом припису кримінального закону);