«Науково-практичний коментар Кримінального Кодексу України»

Ќауково-практичний коментар

 рим≥нального  одексу ”крањни

2002

«ј√јЋ№Ќј „ј—“»Ќј

–озд≥л ≤ «ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя

—татт¤ 1.«авданн¤  рим≥нального кодексу ”крањни

1.  рим≥нальний кодекс ”крањни маЇ своњм завданн¤м правове забезпеченн¤ охорони прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина, власност≥, громадського пор¤дку та громадськоњ безпеки, довк≥лл¤, конституц≥йного устрою ”крањни в≥д злочинних пос¤гань, забезпеченн¤ миру ≥ безпеки людства, а також запоб≥ганн¤ злочинам.

2. ƒл¤ зд≥йсненн¤ цього завданн¤  рим≥нальний кодекс ”крањни визначаЇ, ¤к≥ сусп≥льно небезпечн≥ д≥¤нн¤ Ї злочинами та ¤к≥ покаранн¤ застосовуютьс¤ до ос≥б, що њх вчинили.

1.  рим≥нальний кодекс ”крањни Ч це прийн¤тий ¬ерховною –адою ”крањни закон, ¤кий м≥стить систему взаЇмоповТ¤заних ≥ взаЇмообумовлених юридичних норм, що розкривають загальн≥ пон¤тт¤ ≥ принципи крим≥нального права ”крањни, умови ≥ п≥дстави прит¤гненн¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ та зв≥льненн¤ в≥д нењ ≥ визначають, ¤к≥ сусп≥льно небезпечн≥ д≥¤нн¤ Ї злочинами ≥ ¤к≥ покаранн¤ сл≥д застосовувати до ос≥б, котр≥ њх вчинили.

 рим≥нальний кодекс ”крањни складаЇтьс¤ ≥з «агальноњ та ќсобливоњ частин, норми ¤ких нерозривно повТ¤зан≥ м≥ж собою. ѕри цьому, кожна статт¤ кодексу маЇ самост≥йне значенн¤ ≥ одночасно Ї складовою частиною вс≥Їњ сукупност≥ норм, що утворюють в≥дпов≥дну частину кодексу ≥ кодекс у ц≥лому. “ому зм≥ст кожноњ статт≥ кодексу враховуЇ, але не повторюЇ положенн¤ ≥нших статей ≥ у той же час не протир≥чить ≥ншим статт¤м. ” звТ¤зку з цим, при вир≥шенн≥ питанн¤ про вчиненн¤ того або ≥ншого злочину ≥ призначенн¤ покаранн¤ за нього сл≥д застосовувати норми обох частин  рим≥нального кодексу.

ќсновним призначенн¤м  рим≥нального кодексу, його функц≥Їю Ї забезпеченн¤ правовими засобами охорони прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина, власност≥, громадського пор¤дку та громадськоњ безпеки, довк≥лл¤, конституц≥йного устрою ”крањни в≥д злочинних пос¤гань, забезпеченн¤ миру ≥ безпеки людства, а також запоб≥ганн¤ злочинам.

“аким чином, обТЇктами крим≥нально-правового захисту Ї:

а) права ≥ свободи людини ≥ громад¤нина, п≥д ¤кими розум≥ютьс¤ закр≥плен≥ у  онституц≥њ ≥ законах ”крањни можливост≥ певноњ повед≥нки (д≥њ чи безд≥¤льност≥) ≥ндив≥д≥в.  ожне конкретне право чи свобода субТЇкта з необх≥дн≥стю включаЇ комплекс повноважень, а саме:

Ч право поводити себе певним чином (право на власну повед≥нку);

Ч право вимагати певноњ повед≥нки в≥д ≥нших субТЇкт≥в (право на чужу повед≥нку);

Ч право звертатис¤ до певних орган≥в держави за захистом у випадках порушень чи утрудненн¤ реал≥зац≥њ вказаних повноважень (право на домаганн¤).

 рим≥нально-правовий захист прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом визнанн¤  рим≥нальним кодексом злочинами кола д≥¤нь, що робл¤ть неможливим або утруднюють реал≥зац≥ю повноважень, ¤к≥ вход¤ть до зм≥сту прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина, та визначенн¤ покаранн¤ за вчиненн¤ таких д≥¤нь;

б) власн≥сть Ч матер≥альн≥ ≥ нематер≥альн≥ обТЇкти, по в≥дношенню до ¤ких субТЇкт на законних п≥дставах маЇ права (повноваженн¤) волод≥нн¤, користуванн¤ ≥ розпор¤дженн¤:

Ч право волод≥нн¤ Ч передбачена законом можлив≥сть фактичного перебуванн¤ обТЇкт≥в власност≥ у певних субТЇкт≥в (власник≥в);

Ч право користуванн¤ Ч передбачене законом повноваженн¤ власника експлуатувати обТЇкти права власност≥ з метою одержанн¤ певних матер≥альних, культурних та ≥нших виг≥д;

Ч право розпор¤дженн¤ Ч надана власнику можлив≥сть за власним розсудом вир≥шувати долю належних йому обТЇкт≥в власност≥.

 рим≥нально-правовий захист власност≥ пол¤гаЇ у визнанн≥  рим≥нальним кодексом злочинами кола д≥¤нь, що робл¤ть неможливим або утруднюють реал≥зац≥ю вказаних повноважень власника та визначенн≥ покаранн¤ за вчиненн¤ таких д≥¤нь;

в) громадський пор¤док Ч стан сусп≥льних в≥дносин, що в≥дпов≥даЇ правилам ≥ умовам, встановленим нормами права.

“аким чином, у крим≥нальному прав≥ пон¤тт¤ громадського пор¤дку повТ¤зуЇтьс¤ виключно з дотриманн¤м припис≥в норм права ≥ практично Ї тотожним пон¤ттю правопор¤дку. —л≥д зазначити, що у загальн≥й теор≥њ права громадський пор¤док трактуЇтьс¤ ширше Ч ¤к стан сусп≥льних в≥дносин, ¤кий в≥дпов≥даЇ вимогам не лише норм права, а й ≥нших соц≥альних норм: морал≥, звичањв, норм громадських орган≥зац≥й тощо.

 рим≥нально-правовий захист громадського пор¤дку пол¤гаЇ у визнанн≥  рим≥нальним кодексом злочинами кола д≥¤нь, що привод¤ть стан сусп≥льних в≥дносини у нев≥дпов≥дн≥сть з правилами ≥ умовами, ¤к≥ щодо них встановлюють норми права;

г) громадська безпека Ч стан захищеност≥ життЇво важливих ≥нтерес≥в особи, сусп≥льства ≥ держави в≥д внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х загроз. ќсновними обТЇктами громадськоњ безпеки Ї:

Ч людина, њњ житт¤ ≥ здоровТ¤, честь ≥ г≥дн≥сть, недоторканн≥сть, права ≥ свободи;

Ч матер≥альн≥ ≥ духовн≥ ц≥нност≥ сусп≥льства;

Ч конституц≥йний устр≥й, суверен≥тет ≥ територ≥альна ц≥л≥сн≥сть держави.

 рим≥нально-правовий захист громадськоњ безпеки пол¤гаЇ у визнанн≥  рим≥нальним кодексом злочинами кола д≥¤нь, що ставл¤ть або можуть поставити п≥д загрозу стан захищеност≥ вказаних обТЇкт≥в, та визначенн≥ покаранн¤ за вчиненн¤ таких д≥¤нь;

і) довк≥лл¤ Ч природне середовище, в ¤кому ≥снуЇ людство ≥ щодо ¤кого встановлено певний правовий режим.

ќтже, обТЇктом крим≥нально-правового захисту Ї не природне середовище взагал≥, а лише т≥ його складов≥ частини, щодо ¤ких нормами права встановлен≥ певн≥ стандарти ≥ нормативи, а злочинами визнаютьс¤ лише пр¤мо передбачен≥  рим≥нальним кодексом д≥¤нн¤, що порушують ц≥ стандарти ≥ нормативи.

 рим≥нально-правовий захист довк≥лл¤ пол¤гаЇ у визнанн≥  рим≥нальним кодексом злочинами кола д≥¤нь, ¤к≥ привод¤ть до порушенн¤ встановлених нормами права стандарт≥в ≥ норматив≥в природного середовища, та у визначенн≥ покаранн¤ за вчиненн¤ таких д≥¤нь;

д) конституц≥йний устр≥й ”крањни Ч система соц≥альних, економ≥чних ≥ пол≥тико-правових в≥дносин, ¤к≥ встановлен≥  онституц≥Їю ”крањни.  рим≥нально-правовий захист конституц≥йного устрою ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом визнанн¤  рим≥нальним кодексом злочинами д≥¤нь, ¤к≥ пос¤гають на соц≥альн≥, економ≥чн≥ ≥ пол≥тико-правов≥ в≥дносини, що встановлен≥  онституц≥Їю та у визначенн≥ покаранн¤ за вчиненн¤ таких д≥¤нь;

е) забезпеченн¤ миру ≥ безпеки людства Ч д≥¤льн≥сть, спр¤мована на:

Ч збереженн¤ миру;

Ч попередженн¤ виникненн¤ рег≥ональних ≥ глобальних воЇнних конфл≥кт≥в;

Ч запоб≥ганн¤ виникненню ситуац≥й (наприклад, внасл≥док нерац≥онального природокористуванн¤, проведенн¤ ризикованих наукових експеримент≥в тощо), ¤к≥ можуть поставити п≥д загрозу саме ≥снуванн¤ людства.

 рим≥нально-правова охорона ц≥Їњ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом визнанн¤ злочинами д≥¤нь, що ставл¤ть п≥д загрозу збереженн¤ миру, спри¤ють виникненню або продовженню рег≥ональних ≥ глобальних воЇнних конфл≥кт≥в, або спри¤ють виникненню ситуац≥й, ¤к≥ можуть поставити п≥д загрозу ≥снуванн¤ людства або його частини, ≥ у визначенн≥ покаранн¤ за њх скоЇнн¤;

Ї) запоб≥ганн¤ злочинам Ч система державних ≥ недержавних заход≥в, що спр¤мован≥ на усуненн¤ або послабленн¤ причин ≥ умов злочинност≥ та корекц≥ю повед≥нки ос≥б, схильних до вчиненн¤ злочин≥в. „≥тке визначенн¤  рим≥нальним кодексом ознак д≥¤нь, що визнаютьс¤ злочинами, ≥ встановленн¤ м≥р покаранн¤ за њх вчиненн¤ Ї одним з ефективних заход≥в запоб≥ганн¤ злочинам.

2.  рим≥нальний кодекс ”крањни забезпечуЇ охорону прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина, власност≥, громадського пор¤дку та громадськоњ безпеки, довк≥лл¤, конституц≥йного устрою ”крањни в≥д злочинних пос¤гань, забезпеченн¤ миру ≥ безпеки людства, а також запоб≥ганн¤ злочинам шл¤хом, по-перше, визначенн¤ ознак тих сусп≥льно небезпечних д≥¤нь (д≥њ або безд≥¤льност≥), ¤к≥ визнаютьс¤ злочинами, ≥, по-друге, шл¤хом встановленн¤ виду ≥ м≥ри покаранн¤, що повинн≥ застосовуватись до ос≥б, що вчинили злочин. “аким чином,  рим≥нальний кодекс, визначаючи певн≥ д≥¤нн¤ ¤к злочини ≥ призначаючи покаранн¤ за њх вчиненн¤, заборон¤Ї зд≥йсненн¤ таких д≥¤нь п≥д загрозою застосуванн¤ певного покаранн¤.

« цього випливаЇ, що будь-¤ке д≥¤нн¤, що пр¤мо не визначаЇтьс¤  рим≥нальним кодексом ¤к злочин, нав≥ть за умови його сусп≥льноњ небезпеки ≥ виникненн¤ в його результат≥ шк≥дливих насл≥дк≥в, не т¤гне за собою крим≥нально-правового покаранн¤.

—татт¤ 2.ѕ≥дстава крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥

1. ѕ≥дставою крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї вчиненн¤ особою сусп≥льно небезпечного д≥¤нн¤, ¤ке м≥стить склад злочину, передбаченого цим  одексом.

2. ќсоба вважаЇтьс¤ невинуватою у вчиненн≥ злочину ≥ не може бути п≥ддана крим≥нальному покаранню, доки њњ вину не буде доведено в законному пор¤дку ≥ встановлено обвинувальним вироком суду.

3. Ќ≥хто не може бути прит¤гнений до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за той самий злочин б≥льше одного разу.

1.  рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть Ї найт¤жчим видом юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, правовим насл≥дком вчиненн¤ злочину ≥ пол¤гаЇ у застосуванн≥ до особи, ¤ка вчинила злочин, державного примусу у форм≥ покаранн¤, передбаченого чинним  одексом.

—оц≥альна та юридична сутн≥сть крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ пол¤гаЇ у тому, що вона: