«Код зламано, або Наука про те, що змушує купувати»

Ґаллезе В. і Лакофф Дж. (2005). The brain’s concepts: The role of the sensory-motor system in conceptual knowledge («Мозкові концепти: роль сенсорно-моторної системи в концептуальних знаннях»). Cognitive Neuropsychology, 22 (3/4) 455—479. Мовознавець і нейробіолог — експерти у своїх галузях — спільно представили в книжці відповідні дослідження на тему «втіленого пізнання», пояснюючи, як тіло структурує ментальний світ.

Ґіґеренцер Ґ. (2008). Gut Feelings: The Intelligence of the Unconscious («Шосте чуття: вміння підсвідомого»). Лондон і Нью-Йорк: Penguin Books. Прекрасний огляд про те, як працює і допомагає приймати рішення інтуїція.

Ґіґеренцер Ґ., Тодд П. та ABC Research Group (2000). Simple Heuristics That Make Us Smart («Проста евристика, що робить нас розумними»). Нью-Йорк: Oxford University Press. Глибоке занурення у світ евристики.

Ґослінґ С., Ко С., Маннареллі Т. і Морріс М. (2002). A room with a cue: judgments of personality based on offices and bedrooms («Кімната з підказкою: характеристика особистості за офісами і спальнями»). Journal of Personality and Social Psychology, 82, 379—398. Наш автопілот може з легкістю охарактеризувати особистості за фотографіями помешкань людей.

Ґрейвз Ф. (2011). Consumerology: The Market Research Myth, the Truth about Consumers and the Psychology of Shopping («Клієнтологія: міфи ринкових досліджень, або Правда про споживачів і психологію шопінгу»). Бостон і Лондон: Nicholas Brealey. Про роль неявного рівня прийняття рішень у ринкових дослідженнях.

Дахіґґ Ч. (2012). The Power of Habit: Why We Do What We Do in Life and Business («Сила звички. Чому ми діємо так, а не інакше в житті та бізнесі». — укр. переклад КСД 2016). Нью-Йорк: Random House. Прекрасний посібник про вплив звички на наше життя.

Де Арауджо І., Роллс Е., Велазко М., Марґот К. і Кайо І. (2005). Cognitive modulation of olfactory processing («Когнітивна модуляція опрацювання нюхових сигналів»). Neuron, 46 (4), 671—679. Вербальні ярлики змінюють суб’єктивне сприйняття запахів та нейронні реакції на них.

Деґонда Н. та співавтори. (2005). Implicit associative lear­ning engages the hippocampus and interactions with explicit associative learning («Неявне асоціативне навчання за участю гіпокампа та взаємодія з усвідомленим асоціативним навчанням»). Neuron, 46, S. 505—520. У статті розглянуто основи неявних процесів культурного навчання за участю гіпокампа та їхній вплив на усвідомлене навчання.

Декстергюйс A. та Аартс Г. (2010). Goals, attention, and (un)consciousness («Цілі, увага і (не)свідомість»). Annual Review of Psychology, 61, 467—490. Гарний огляд наукових досліджень про те, що наші цілі регулюються неявно і що увага та свідомість — різні функції мозку.

Декстергюйс А., Маартен В., Нордґрен Л. і ван Баарен Р. (2006). On making the right choice: the deliberation-without-­attention-effect («Про правильний вибір: ефект обмірковування без уваги»). Science, 311, с. 1005. Про те, що мислення часто призводить до гірших рішень, ніж інтуїція, і як це відбувається, а також про те, що рішення автопілота можуть бути більш комплексними.

Де Мартіно Б. та співавтори. (2009). The neurobiology of reference-dependent value computation («Нейробіологія визначення цінності в залежності від наявної інформації»). Journal of Neuroscience, 29 (12), 3833—3842. Про те, що готовність платити залежить від неявного контексту.

Деппе М., Швіндт В., Крамер Дж., Куґель Г., Плассманн Г. та ін. (2005). Evidence for a neural correlate of a framing effect: bias-specific activity in the ventromedial prefrontal cortex during credibility judgments («Свідчення нейронного кореляту фреймінг-ефекту: упереджена активність у вентромедіальній префронтальній корі під час висловлення довіри»). Brain Research Bulletin, 67, с. 413—421. Про фреймінг-ефект під час сприйняття брендів на нейронному рівні.

Елдер Р. і Крішна А. (2011). The ‘visual depiction effect’ in advertising: facilitating embodied mental simulation through product orientation («Ефект візуального зображення в рекламі: спрощення втіленої ментальної стимуляції за рахунок товарної спеціалізації»). Journal of Consumer Research, 38, 1—17. Про те, що спосіб представлення продуктів у рекламі суттєво впливає на ступінь довіри за рахунок втілених ментальних стимуляцій.

Ерлс М. (2007). Herd? — How to Change Mass Behaviour by Harnessing Our True Nature («Стадо? Як змінити масову поведінку за рахунок енергії істинної людської сутності»). Західний Сассекс: John Wiley & Sons Ltd. Колишній проектувальник Марк Ерлс отримав нагороду за статтю, в якій розкритикував індивідуалістичний підхід маркетингу, наголосивши на соціальній сутності людини. Книжка, яку обов’язково слід прочитати, з’явилася як продовження статті.

Ісанскі Б. і Вест К. (2010). The body of knowledge. Understanding embodied cognition («Тіло знань. Що таке втілене пізнання?»). Observer, 23 (1). У матеріалі, опублікованому в Observer — виданні Асоціації психологічної науки, детально викладено наявні теорії про втілене пізнання.

Ірмак К. та співавтори. (2005). The placebo effect in marketing: sometimes you just have to want it to work («Ефект плацебо в маркетингу: іноді достатньо просто хотіти, щоби спрацювало»). Journal of Marketing Research, 42, 406—409. Про те, як ефект плацебо зумовив підвищення артеріального тиску від несправжнього енергетичного напою.

Канеман Д. (2002). Maps of bounded rationality («Мапи обмеженої раціональності»). http://nobelprize.org/nobel_ prizes/economics/laureates/2002/kahneman-lecture.html. Нобелівська промова Деніела Канемана, про яку згадано на початку книжки. За посиланням можна переглянути відео­запис його захопливої лекції.

Канеман Д. і Фредерик Ш. (2002). Representativeness revisited: Attribute substitution in intuitive judgment («Знову про репрезентативність: заміна атрибута в інтуїтивних судженнях»). У: Джиловіч Т., Ґриффін Д. і Канеман Д. (ред.) Heuristics and Biases: The Psychology of Intuitive Judgment (Евристика і забобони: психологія інтуїтивних суджень). Нью-Йорк: Cambridge University Press. S. 67—83. Класична робота Деніела Канемана, де розглянуто, як атрибути (продуктів) використовують в інтуїтивному прийнятті рішень.

Каннінґем В. та співавтори. (2011). Orbitofrontal cortex provides crossmodal valuation of self-generated stimuli («Орбітофронтальна кора забезпечує кросмодальну оцінку самостимуляції»). Social Cognitive and Affective Neuroscience, 6 (4) 460—467. Захопливе дослідження, яке доводить, що лобна ділянка головного мозку оцінює актуальність не тільки реальних продуктів, а й ментальних концептів. Крім того, підтверджує теорію про те, що мозок послуговується спільною для всіх валютою — «хочу мати».

Кастерс Р. й Аартс Г. (2010). The unconscious will: how the pursuit of goals operates outside of conscious awareness («Несвідоме бажання: як досягаємо цілей поза усвідомленим рівнем»). Science, 329, 47—50. Огляд різних експериментів, які засвідчують, що поведінкою керують неявні цілі.

Кнутсон Б. та співавтори. (2007). Neural predictors of purchases («Нейронні прогнози купівель»). Neuron, 53, 147—156. Про те, що система винагород активується, коли бачимо продукти і бренди, натомість ціна активує зону болю.

Кауфман С. та співавтори. (2010). Implicit learning as an ability («Неявне навчання як навичка»). Cognition, 116 (3) 321—340. Про те, як мозок засвоює інформацію за рахунок неявного сприйняття навколишньої статистики і як таке неявне навчання співвідноситься з розумовими здібностями.

Квіроґа К. та співавтори. (2005). Invariant visual representation by single neurons in the human brain («Інваріантна візуальна репрезентація одиничних нейронів у людському мозку»). Nature, 435, с. 1102—1107. На прикладі Геллі Беррі розказано про те, що мозок розшифровує значення, незалежно від способу представлення образу (у вигляді тексту, зображення тощо).

Коултер К. С. і Норберґ П. (2009) The effects of physical distance between regular and sale prices on numeric difference perceptions («Вплив фізичної відстані між звичайною ціною і знижкою на сприйняття чисельної різниці»). Journal of Consumer Psychology. Текст умовно прийнято до публікації (із деякими коригуваннями) 1 вересня 2008 року.

Крістенсен К., Кук С. і Голл Т. (2009). Marketing malpractice: the cause and the cure («Маркетингова недолугість: причини і засоби подолання»). Harvard Business Review, 83 (12), 74—83. Блискуча стаття про роль цілей споживачів у сегментації, розроблянні нових продуктів і маркетингу загалом.

Левін І. та співавтори. (2002). A tale of two pizzas: building up from a basic product versus scaling down from a fully-loa­ded product («Історія про дві піци: базовий продукт плюс начинки чи готовий продукт мінус начинки»). Marketing Letters, 13 (4), 335—344.

Мак-Клюр С. та співавтори. (2004). Neural correlates of behavioral preference for culturally familiar drinks («Нейронні кореляти поведінкових преференцій щодо культурно знайомих напоїв»). Neuron, 44, с. 379—387. Класичне нейроекономічне дослідження, що відтворює сліпий експеримент із відстеженням реакцій на Coca-Cola і Pepsi у сканері мозку.