Українські казки (fb2) - Українські казки 4292K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Автор неизвестен -- Народные сказки
УКРАЇНСЬКІ КАЗКИ

Як цап хизувався перед бараном

Якось узимку ходить баран містечком і збирає сіно, що порозтрушувалося з возів. На ґанку лежить цап і гріється на сонці. Цап побачив барана, та й давай глузувати, сміятися з нього:
— Гей ти, опудало-мужичище! Убрався в кожушище та насилу повертаєшся, як той ведмідь. Ось подивись, який я прудкий та жвавий в легенькому сурдуті.
— Мені добре і в кожусі, дарма що я опудало, — каже баран.
— А дивись, баране, який я гарний в сурдуті та як мені легко танцювати, — каже цап та скік із місця. Зіп'явся на задні ноги, передні задер вгору та мах на один бік головою. Круть на другий бік рогами. Верть хвостиком. Зігнув шию дугою, ще й борідкою потряс.
Баран витріщив очі на цапа й каже:
— Постривай лишень, ось прийде вечір та вдарить мороз, тоді побачимо, кому з нас краще.
Сонце зайшло. На небі стали червоні стовпи. З-за лісу виглянув страшний мороз із очима. Як дмухне холодом… Лід затріщав, неначе хто з рушниці вистрілив. У лісі дерево залущало! Дмухнув мороз на барана. Баранові байдуже: тепло йому в кожусі.
Як скрутить мороз цапа, — цап аж підскочив, неначе його хто окропом ошпарив.
— Гей ти, лапище-мужичище! — кричить цап барану. — Скидай швидше кожуха, хай я трохи погріюсь!
— Чи то можна, щоб такий пан та вбрався в простий кожух? — каже баран.
Тоді цап заходився просити барана:
Комментарии к книге «Українські казки», Автор неизвестен -- Народные сказки
Всего 0 комментариев