Читать книгу «Українські казки», Автор неизвестен -- Народные сказки

«Українські казки»

1030

Описание

До пропонованої збірки увійшли українські народні казки. У казках виявляється національна своєрідність народу, відкривається світ його фантазії та мудрості. Казки приносять нам не лише естетичне задоволення, але й змушують замислитися над проблемами повсякденного життя. Разом з казковими героями ми вирушаємо у фантастичні подорожі, б'ємося з ворогом, розв'язуємо побутові проблеми, сумуємо, радіємо, захоплюємось, дивуємось. І завжди вчимось — чесності, гідності, людяності, вмінню долати життєві негоди. Для дітей молодшого і середнього шкільного віку. Ілюстрації М. О. Коваленко



1 страница из 122
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Українські казки (fb2) файл не оценен - Українські казки 4292K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Автор неизвестен -- Народные сказки


УКРАЇНСЬКІ КАЗКИ


Як цап хизувався перед бараном

Якось узимку ходить баран містечком і збирає сіно, що порозтрушувалося з возів. На ґанку лежить цап і гріється на сонці. Цап побачив барана, та й давай глузувати, сміятися з нього:

— Гей ти, опудало-мужичище! Убрався в кожушище та насилу повертаєшся, як той ведмідь. Ось подивись, який я прудкий та жвавий в легенькому сурдуті.

— Мені добре і в кожусі, дарма що я опудало, — каже баран.

— А дивись, баране, який я гарний в сурдуті та як мені легко танцювати, — каже цап та скік із місця. Зіп'явся на задні ноги, передні задер вгору та мах на один бік головою. Круть на другий бік рогами. Верть хвостиком. Зігнув шию дугою, ще й борідкою потряс.

Баран витріщив очі на цапа й каже:

— Постривай лишень, ось прийде вечір та вдарить мороз, тоді побачимо, кому з нас краще.

Сонце зайшло. На небі стали червоні стовпи. З-за лісу виглянув страшний мороз із очима. Як дмухне холодом… Лід затріщав, неначе хто з рушниці вистрілив. У лісі дерево залущало! Дмухнув мороз на барана. Баранові байдуже: тепло йому в кожусі.

Як скрутить мороз цапа, — цап аж підскочив, неначе його хто окропом ошпарив.

— Гей ти, лапище-мужичище! — кричить цап барану. — Скидай швидше кожуха, хай я трохи погріюсь!

— Чи то можна, щоб такий пан та вбрався в простий кожух? — каже баран.

Тоді цап заходився просити барана:

Комментарии к книге «Українські казки», Автор неизвестен -- Народные сказки

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства