«Валеріан та місто тисячі планет»

Кристі Голден

Валеріан та місто тисячі планет

Офіційна новелізація фільму

Зірки хоч і не були вічні, жодне літочислення не могло підрахувати їхній вік.

Їхній безсторонній погляд помічав багато чого в системі планет довкола Сонця, особливо — навколо однієї з планет, третьої від цієї зірки.

1975 року за місцевим календарем у просторі над нею сталися важливі події.

З двох різних місць на цій планеті, яку її жителі звали Земля, два народи запустили космічні апарати, що пізніше дістали назву «примітивні». Уперше в історії Землі два кораблі здійснили стикування у відкритому космосі, і їхні екіпажі могли вільно пересуватися ними.

Бригадний генерал Томас Стеффорд з «Аполлона» та Алєксєй Леонов з корабля «Союз» обмінялися історичним «рукостисканням у космосі» — у прямому й переносному значенні.

Рукостискання супроводжували усмішки, радість і почуття єдності, а два чоловіки тоді здружились і їхня міцна дружба тривала не одне десятиліття.

А вже 1998 року на орбіті довкола синьо-зеленої планети з’явилася космічна станція «Альфа». Подія двадцятитрирічної давнини була зустріччю не тільки двох народів. У рік історичного рукостискання народилась ідея створення європейського космоплана «Гермес», і коли той уперше зістикувався з «Альфою», він представляв цілий союз націй. Доти космос був віддаленим помешканням для кількох людей. Але минуло небагато часу, і він став належати всьому людству.

З плином часу космічна станція розросталася. 2019 року на «Альфу» прибув величезний китайський космічний корабель «Тяньгун-3». Капітан станції «Альфа» тридцятирічний Джеймс Кроуфорд радо вітав осяяного променистою усмішкою китайського колегу Уана Ху. Саме від цієї події історики пізніше вестимуть відлік кінця напруги в міжнародних відносинах і початку першої Великої ери людського співробітництва.

Сталося те, у що багато хто на Землі не міг повірити. На самій планеті людство й далі працювало заради миру та злагоди, але водночас очі й серця людей налаштовувалися на розуміння загадкових мелодій космосу. Капітани продовжували обмінюватися рукостисканнями на величному тлі неозорих зоряних полів.