Войти

Забыли пароль?

Регистрация
  1. Главная
  2. Драматургия
  3. Драма
  4. «Остання ніч»
Остання ніч

Жанр:

Автор:

«Остання ніч»

1217

Описание

Драматична поема про останню ніч Джордано Бруно.

Добавить в избранное

Поделиться:

1 страница из 3
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст

Шрифты

  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

  • Аа

    Iowan

  • Аа

    San Francisco

  • Аа

    SF Serif

  • Аа

    New York

  • Аа

    Helvetica Neue

  • Аа

    Arial

  • Аа

    Georgia

  • Аа

    Times New Roman

  • Аа

    Courier

  • Аа

    Courier New

  • Аа

    Menlo

  • Аа

    SF Mono

стр.

Остання ніч (fb2) файл не оценен - Остання ніч (Вірші, поеми) 112K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Александр Павлович Бердник


Олесь Бердник

ОСТАННЯ НІЧ

Драматична поема

В’язниця. Самотній Джордано в кайданах біля вікна. Зорі проглядають між ґратами, тремтливо миготять і тому здається, що вони живі.

ДЖОРДАНО.

Остання ніч… Але чому остання?

Для кого? Чи хіба вмирає світ?

Хіба зів’яне саду буйноцвіт?

Погасне сонце чи ясне кохання?

Яке мовчання… Тиша, наче дзвін!

Безмовність оповила все довкола…

Щось має статися у зоряному полі,

Бо тиша — то зачаття перемін.

Уже позаду пошуки, тривоги…

А далі що? Свобода чи пітьма?

Німує Бог. Мовчить тюрма.

В імлу безвидну вперлася дорога…

Іще живе земне моє коріння,

Вмирать не хоче — квилить і болить!

Вспокійся, серце! То — лиш мить,

Твоєї плоті болісне тремтіння!

Про те не думай. Небу в очі глянь!

В зіницях зірок утопи терзання…

Туди, туди ти прагни без вагання —

У найпрекрасніше з твоїх світань!

Чути брязкіт замка. Сходами опускається до темниці Інквізитор, тримаючи в руці смолоскип. Піднявши світильник, уважно й гостро дивиться на Джордано.

ІНКВІЗИТОР.

Джордано-брате! Я тебе вітаю!

ДЖОРДАНО.

Не брат я вам. Нащо пусті слова?

Проголосили вирок ви учора.

Чого ще хочеш?

ІНКВІЗИТОР.

Врятувать тебе.

ДЖОРДАНО (іронічно).

Вогонь любові не дає заснути

Святим братам, і ти оце прийшов,

Щоб визволить мене із кам’яниці,

Вернути честь, здоров’я і життя…

ІНКВІЗИТОР.

Не треба кпину! А проте даю

Міцне і нерушиме слово брата,

Ім’ям святого Господа Ісуса,

Що можу визволить тебе…

ДЖОРДАНО.

Химерна справа! А як же присуд?

ІНКВІЗИТОР.

Все — в руці Господній!

ДЖОРДАНО.

Точніш — у вашій?

ІНКВІЗИТОР.

Так воно і є.

ДЖОРДАНО.

Гаразд! Мені ти повертаєш волю,

Але за все потрібно заплатити…

Ти, безумовно, плати зажадаєш?

ІНКВІЗИТОР.

Нікчемна плата…

ДЖОРДАНО.

Говори — яка?

ІНКВІЗИТОР.

Зречися єресі. Скажи перед народом,

Що всесвіт безконечний — то химера,

Що зорі — то світильники Господні,

А не джерела іншого життя,

І що людина — прах і Божий раб…

ДЖОРДАНО.

А далі що?

ІНКВІЗИТОР.

А далі — привселюдно

Ми вирок свій одмінимо, і ти

На волю підеш…

ДЖОРДАНО.

Але ж це — брехня!

ІНКВІЗИТОР.

Яка брехня?

ДЖОРДАНО.

А те, чого жадаєш

Від мене ти!

ІНКВІЗИТОР (дратівливо).

Отямся, не про те

Ми річ ведем, а про твоє життя

ДЖОРДАНО.

А я — про те! Бо на терезах правди

Іскрина істини важніш ціни життя

Самого по собі. А хто вмира за правду,

Вливається до істини навік.

ІНКВІЗИТОР.

То лиш слова…

ДЖОРДАНО.

«Спочатку було Слово!»

Воно безсмертне…

ІНКВІЗИТОР.

Не для суперечки

І не для диспуту спустився я сюди.

Учора гордо мовив ти, що ми

Із страхом більшим вирок прочитали,

Ніж ти його прослухав…

ДЖОРДАНО.

Так і є!

Бо знаєш ти, що істина — за мною!

ІНКВІЗИТОР.

Джордано-брате! Тут нема нікого,

І буду я відверто говорити…

ДЖОРДАНО.

Давно пора…

ІНКВІЗИТОР.

Коротка річ моя.

Давно збагнула церква, що немає

Царя на небі. Людство — сирота.

Земля безвидна, як і до творіння.

Німує простір — холодно й байдуже,

В ніщо іде молитва і прокляття!

І результат життя — сира могила.

ДЖОРДАНО.

Відверто вельми. Ну, а далі що?

Нащо тоді священики і храми.

Молитви ваші і страшні багаття,

Де єресь ви жадаєте спалить?

ІНКВІЗИТОР.

Оскільки в небі порожньо, то ми

Повинні людям ідола створити.

Куди подітись їм? Куди іти?

Хто поведе мізерні, бідні душі,

Хто гру стихійних і руїнних сил

У річище спокійне одведе,

Утишить і утішить?

ДЖОРДАНО.

О, слова!

Куди ти їх, до чого поведеш

Ім’ям химери, молоха страшного,

Що вимагає нескінченних жертв?

Нащо вам це? Адже тобі відомо,

Що із брехні не виростає правда?!

ІНКВІЗИТОР.

Наш Бог — це ми. Сучасне відчуття,

Боріння мить, і спазма насолоди,

І солодощі влади, і покора

Мільйонів душ — принада деміурга!

А образ Божий — то свята запона

Для душ сліпих, убогих і німих,

Бо правда їхня — то не наша правда!

Оголеної правди не утрима

Нікчемний дух, а згине, упаде

І здичавіє…

ДЖОРДАНО.

Де ж кінець походу?

Куди ви хочете юрбу оту вести?

ІНКВІЗИТОР.

Комментарии к книге «Остання ніч», Александр Павлович Бердник

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства

Все книги в жанре Драма

Григорий Израилевич Горин

Поминальная молитва
92193

Поминальная молитва

Григорий Израилевич Горин

Френсис Бомонт

Мсье Томас
33954

Мсье Томас

Френсис Бомонт

Оноре де Бальзак

Мачеха
19600

Мачеха

Оноре де Бальзак

Константин Андреевич Тренёв

Любовь Яровая
13667

Любовь Яровая

Константин Андреевич Тренёв

Максим Горький

Дачники
10813

Дачники

Максим Горький

Пьесы
10048

Пьесы

Александр Владимирович Молчанов

Герхарт Гауптман

Перед заходом солнца
9812

Перед заходом солнца

Герхарт Гауптман

Август: Графство Осейдж
9523

Август: Графство Осейдж

Трейси Леттс

Черная Орхидея
9421

Черная Орхидея

Светлана Тимина

Василий Владимирович Сигарев

В моем омуте
9152

В моем омуте

Василий Владимирович Сигарев

Виктор Гюго

Лукреция Борджа
8273

Лукреция Борджа

Виктор Гюго

Пьесы: Все мои сыновья. Смерть коммивояжера. Суровое испытание. Вид с моста
8243

Пьесы: Все мои сыновья. Смерть коммивояжера. Суровое испытание. Вид с моста

Артур Ашер Миллер