Кароліна нетерпеливо чекала своєї черги. Вона дуже любила ці тістечка — сніжки зі збитого яєчного білка, всіяні карамельками і политі солодким кремом. Дівчинка сподівалася, що, коли блюдо дійде до неї, там буде ще дуже багато сніжок. Вона дивилась, як наповнюються тарілки дорослих. Тітоньки Люся й Франсуаза наклали собі цілу купу сніжок, а неуважний дідусь брав і брав з блюда… Нарешті блюдо передали Кароліні — після неї лишалися тільки тато і мама. Кароліна подумала, що з чотирьох сніжок, які зосталися на блюді, вона може взяти собі аж три — всі знають, що діти дуже охочі до солодкого. Отже, їй ніхто нічого не скаже. До того ж дорослі, як завжди, жваво розмовляли про щось дуже серйозне й нецікаве і, здавалось, не звертали на дівчинку ніякої уваги.
Кароліна швиденько поклала собі в тарілку три сніжки, три айсберги, покраплені коричневим підпаленим цукром, шкодуючи, що мусить лишити на блюдці останню.
— Кароліно! — строго мовила бабуся.
— Кароліно, ти не сама, — тої ж миті докинув тато.
Кароліна, либонь, мала б вибачитись, удати, що кається, — і їй дали б спокій. Та замість цього, мовби підбурена якимсь чортеням, дівчинка задерла носика й відказала:
— А що, я маю право…
— Яке право? — спитала бабуся.
— Право їсти десерт, — відповіла Кароліна.
Оте чортеня, певно, було дуже задерикувате того дня, бо воно знову смикнуло дівчинку за язика, і вона додала:
— Ви брали перші, і більше за мене, а я голодна!
Що тут почалося!.. Кароліна нікого, крім себе, не любить. Кароліна розпещена. Кароліна — погана дитина. Кароліна і така і сяка!..
Дівчинка низько схилилася над сніжками. Вона відчула, що на очі їй набігають сльози, що вони ось-ось потечуть з-під набряклих повік, і ось вони вже потекли, хлюпнули, покотились по щоках і капнули просто в крем…
«Які ж вони несправедливі, оті дорослі! — подумала Кароліна. — Самі брали, скільки хотіли, і ніхто їм не дорікав. А мені, раз я маленька, не можна…»
Тепер вона плакала, аж заходилась. І враз їй перехотілося тістечок, крему, а закортіло втекти до своєї кімнати і впасти на ліжко обличчям у подушку.
Комментарии к книге «Кароліна і дорослі», Сюзанна Пру
Всего 0 комментариев