«Флері рятує прем’єру»

Мері Блер

Флері рятує прем’єру

А ти віриш у дива? Так? Тоді одного разу до тебе неодмінно прилетить чарівний захисник! Адже ці милі крилаті звірятка завжди приходять на допомогу тим, хто вірить у диво…

Історії про добрих i вірних, сміливих i веселих ферiґардiв чекають маленьких читачів на сторінках цих чудових книжок.

Розділ 1. Мрія

Життя Елізи було набагато складніше, ніж у багатьох дівчаток її віку. Адже Еліза була балериною! А все тому, що її батьки були танцюристами. Та й сама Еліза дуже любила танцювати.

У дівчинки було по дві-три репетиції на день, але вчитися Еліза теж не забувала. Вона була однією з кращих учениць у класі, тому що докладала багато зусиль до навчання.

Батьки Елізи готувалися до відкриття театрального сезону. Вони проводили весь свій час у театрі на репетиціях. Дівчинка часто приходила в театр і знала в ньому кожен куточок. Коли Еліза втомлювалася від тренувань, то гралася із сином костюмерки Стефаном і його сестричкою Марі.

Одного разу, коли Еліза зі Стефа­ном читали книжку в костюмерній, до них прибігла Марі. Крихітка захекалася і була дуже схвильована.

— Стефане, Стефане! Там кошенята нявчать! — прокричала Марі.

— Які кошенята? Де? — не зрозумів Стефан.

— Унизу, за стіною! Там темно. Вони, напевно, загубилися, — запхикала Марі.

— Марі, не плач, — обійняла подругу Еліза. — Покажи нам, де ти чула кошенят.

Марі взяла Елізу за руку й повела темними коридорами театру. Коли діти підійшли до сходів, що вели до підвалу, то чітко почули жалібне нявчання.

— Чуєте? — прошепотіла Марі, вказуючи на чорний прохід. — Там котик плаче.

— Зараз ми його врятуємо. Я тільки ліхтарик принесу, — поплескав по плечу сестричку Стефан і зник.

Еліза обійняла Марі, щоб дитина заспокоїлася. Стефан швидко повернувся і приніс два ліхтарики — собі й Елізі.

Діти спустилися в підвал. Жовте світло ліхтариків вихоплювало з темряви шматки сірих стін і брудної підлоги. Стефан ішов першим, а дівчатка, міцно взявшись за руки, за ним. Нявчання ставало голоснішим, але кошеняти ніде не було видно.

— Напевно, малюк десь застряг, — промовив Стефан.

— Або він загубив свою матусю, — припустила Марі.