«Тінкі й чарівна квітка»

Мері Блер

Тінкі й чарівна квітка

А ти віриш у дива? Так? Тоді одного разу до тебе неодмінно прилетить чарівний захисник! Адже ці милі крилаті звірятка завжди приходять на допомогу тим, хто вірить у диво…

Історії про добрих i вірних, сміливих i веселих ферiґардiв чекають маленьких читачів на сторінках цих чудових книжок.

Розділ 1. Таємничий гість

У Лілі була незвичайна родина. Її мама, тато, дідусь та бабуся дуже любили квіти, і всі вони працювали в ботанічному саду, де вирощували рідкісні рослини.

Оселя Лілі теж була незвичайна: у ній скрізь панували квіти! Мама любила орхідеї і тому свою з татом кімнату заставила горщиками з їхнім яскравим цвітом.

Дідусь зібрав чималу колекцію кактусів, і тепер його кабінет нагадував африканську пустелю, порослу колючками.

Бабусине царство було на кухні. У ньому раювали запашні лікарські рослини.

А за будинком тато Лілі побудував справжню оранжерею. Там він вирощував дуже рідкісні рослини. Саме це й було його професією: рятувати унікальні квіти.

Коли в дівчинки випадала вільна хвилина, вона бігла до тата в оранжерею. У неї був особливий талант: вона могла повернути до життя навіть зовсім хирляву й слабку стеблину. Отож друзі та знайомі приносили їй свої хворі квіти, і затишна кімнатка Лілі невдовзі перетворилася на невеличку лікарню для рослин. А горщики, які вже нікуди було ставити в кімнаті, дівчинка перенесла до оранжереї.

Якось увечері Лілі засиділася в оранжереї, аж поки не впали на землю сутінки. Вона не стала вмикати світло і зручно вмостилася у своєму низенькому крісельці серед квітів. Їй подобалося спостерігати, як густішає темрява — оксамитова синява ночі перетворювала їхню оранжерею на таємничий казковий сад.

Нараз серед листя дівчинка помітила маленький вогник.

Лілі завмерла. «Може, це світлячок?» — подумала вона.

Вогник зненацька затремтів і з гучним виляском спалахнув яскравим золотистим світлом. Від несподіванки дівчинка замружилася, а коли розплющила очі, в оранжереї знову було темно. І лише під розкішним трояндовим кущем щось мерехтіло, випромінюючи тепле світло. Вона придивилася і побачила… кролика!