• Читалка
  • приложение для iOs
Download on the App Store

«Не гальмуй!»

177

Описание

Як ти гадаєш, кого можна зустріти на дорозі? Звісно, чарівних дорожніх істот — дорожніх гномів, шляховичків, дівчаток-вей на роликах, восьминіжок, роуді та бігоней. А ще на дорозі можна впіймати таємницю, тільки треба спритно вхопити її за хвіст — і купа надзвичайних пригод гарантована. Наш старий знайомий дорожній гном Гролик (ти зустрічався з ним у книжці «Гноми на дорогах») ніколи ґав не ловив, тому пригоди завжди чекали на нього там, де він очікував їх побачити. І не тільки Гролика, а й усіх його друзів. Хочеш дізнатися, що чекає Гролика та компанію? Тоді не гальмуй — перегортай сторінку!

2 страница из 85
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Ще Мостом-Ярмарком проходила лінія метро. До Ярмарку-мосту бігли рейки, якими поїзди метро ганяли вагони то в один, то в інший бік. Рейки весело блищали на сонці, а над ними грали алюмінієвими відблисками денного світла ліхтарі.

Та й це ще не все. Ще рівнями Мосту-Ярмарку мчали машини з миготливими ліхтариками: пожежні машини, величезні вантажні самоскиди — й шерех шин, гудки клаксонів, вереск гальм і ревіння моторів розносилися далеко навкруги.

А в усьому цьому морі машин, у всьому тому машинаріумі, ніби дельфіни в океанаріумі, хлюпалися дорожні родичі Гролика та шляховичка — восьминіжки дорожні, банники, роуді й навіть китайські гноми. Тут був хлопчик-мізинчик і чоловічок-нігтик, також тут були місцеві дорожні гноми — шляховички, простеці, манівці, а ще ті й ті, ці й ці. І навіть такі, котрих ми досі не помітили, про котрих ми ще не згадали жодного разу чи про котрих ми взагалі нічого не знаємо. Усі вони насолоджувалися перебуванням на Ярмарку-Мосту, де — ура! — з’явилися нарешті двоє наших: гном Гролик і шляховичок Добринька.

Розділ 2

Хто кого

Гном Гролик і шляховичок Добринька вискочили з автомобіля й застрибнули на поруччя мосту — щоб огледітися. Шляховичок стояв, роззявивши рота, а дорожній гном Гролик завмер. Усі відчуття дорожнього гнома Гролика, усі його почуття німіли від захвату: і друге, і четверте, й сьоме, й восьме. Відчуття прекрасного, відчуття дотику й почуття дружби.

Усе його єство сповнилося світлом… любов’ю… готовністю виявити себе якнайповніше…

Коли — геп! — у спину дорожньому гному Гролику втикається злющий шершень Бу.

Якщо ви не знаєте, звідки він узявся, — спитайте в мене. Злющий шершень Бу прибув на Міст-Ярмарок у тій самій машині, що й дорожній гном Гролик зі шляховичком. А дорожній гном Гролик прибув на Міст-Ярмарок, сподіваючись позбутися злющого шершня Бу. Гролик дуже прагнув позбутися злющого Бу, а Бу зовсім не хотів, щоб Гролик його позбувався. Адже злющий шершень Бу мав завдання досаджати дорожньому гномові Гролику — що й робив. Пригоди, пережиті злющим шершнем на перехресті й під час переслідування гнома Гролика навчили його диявольській спритності.[1]

Комментарии к книге «Не гальмуй!», Анатолій Птіцин

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства