«Джмеленя та Рожко з Чивчинського лісу»

Галина і Тарас Микитчаки

Джмеленя та Рожко з Чивчинського лісу

Розділ 1

Не чорний Черемош і зелене Шибене

Тато Гєник виглядав своє чадо.

— Дзвінко, нарешті знайшлась! Гайда додому! Час збирати речі в дорогу!

— Їдемо? Куди? — здивувалась Джмеленя.

Виявилося, що бабусина сестра Василина, яка живе дуже далеко, аж у Шибеному, в самісіньких горах, захворіла й потрібно допомогти їй по господарству. Бабцю Лесю відпускати саму не хотіли. Минулого разу вона привезла від сестри 20 літрів молока, 15 кілограм м’яса й сиру, грибів, мішечок картоплі й мало не надірвала спину собі і ще одному дідусеві, який спробував їй допомогти.

Усі бігали взад-перед, рухаючи туди-сюди дверцята шаф і тумбочок, завалюючи ліжка й крісла одягом і запихаючи його у валізи й пакети. Дзвінка пакувала наплічник книжками, іграшками й одягом. Мама з бабцею складали подарунки для тітки Василини, тато на вулиці перевіряв готовність своїх «Жигулі» до далекої подорожі. Коли він повернувся додому й побачив чотири наплічники, дві великі сумки на колесах і сім малих ручних, а також шість запакованих ящиків і 12 пакетів, то дуже здивувався.

— Тут тільки необхідні речі! — пояснила мама, а решта жіноцтва в знак згоди закивали головами.

— Це в жодному разі не влізе у машину! Навіщо стільки, ми ж їдемо на декілька днів?! Щоб усе взяти, доведеться котрусь із вас залишити вдома.

Погроза подіяла. Невблаганний тато вилучив із бабусиних пакунків ящики з літровими банками для закруток, стару праску на вугілля (на той випадок, якщо не буде електрики), два десятки вовняних мотків, дві парасолі, вихідний плащ, капелюшок, Дзвінчину шубку («Гєнику, кажуть на Говерлі сніг лежить до вересня. Дитина може змерзнути!» «То ви ж не на Говерлі будете жити, а в селі!»). З маминих речей назад до шафи перемандрували дві вечірні сукні, усе взуття на підборах, праска електрична, пательня, в якій нічого не пригорає, і цілий виводок банячків («Кохана, я взяв шомполи! З посуду в горах більше нічого не треба!»), товстелезні книжки Забужко й Ліни Костенко, декілька кулінарних книг, кожна з яких важила, як добра енциклопедія. Із Дзвінчиних речей назад на полиці перемандрували всі іграшки, всі книжки про Гарі Поттера, залишились тільки «Тореадори з Васюківки» для позакласного читання, до речі, також не тоненька книжка.