Читать книгу «Дівчина мого сина», Мишель Франсис

«Дівчина мого сина»

556

Описание

Блискуча кар’єра, шлюб, будинок з басейном у респектабельному районі та вілла поблизу Сен-Тропе… Лаура Кавендіш усе це вважала другорядним. Центром її життя завжди був син Даніель, кожна мить його дорослішання, плани на майбутнє і перші успіхи, які він ділив лише з нею… Доки не зустрів свою нову подружку. Чи не надто швидко прив’язала до себе її Даніеля ця красуня з гострим, як лезо, відчуттям справедливості?.. Лауру застерігали: не втручайся в ці стосунки. Але вона зробила помилку. І не могла навіть уявити, чим заплатить за неї…



1 страница из 327
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Дівчина мого сина (fb2) файл не оценен - Дівчина мого сина (пер. Анна Литвиненко) 1848K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Мишель Франсис


Мішель Френсіс

Дівчина мого сина

Пролог



Понеділок, 2 березня


Я люблю свого сина. Лише це мало значення. І не важливо, що вона збиралася зробити дещо жахливе. Їй подарували можливість, — проблиск світла протягом останніх виснажливих місяців, — і Лаура знала, що мусить нею скористатися. Вона годинами билася над цим, але тепер, коли рішення було остаточним, відчула хвилю жаху від того, що їй доведеться сказати. Ці слова розірвуть її на шматки. Таке було вперше. Подумки вона коротко повторювала їх, однак ці слова, слово не вкладалося в голові: її єство несамовито відкидало його.

Пройшовши до раковини в сумісній ванній кімнаті, зовсім поруч із його окремою палатою, вона глянула на своє відображення в дзеркалі. Короткий погляд у втомлені блакитні очі переконав її, що душа ще й досі на місці. Ні відблисків зелених райдужок, ні демонічно звужених зіниць. Хоча вона й виглядала ще більш утомленою, її шокувало те, як сильно вона постаріла. Навколо рота й очей побільшало зморщок. А ще були смуток, непогамовний відчай, від якого вона безнадійно намагалася відгородитися цією новою дорогою лікарнею, найкращими лікарями, яких тільки змогла знайти, та примарною надією. На якусь хвилину вона забула, що збиралася зробити, і думала лише про те, що мало невдовзі статися. Під тягарем цього горя вона, схопившись за раковину, зігнулася. За кілька секунд випросталася. Нічого не змінилося.

Комментарии к книге «Дівчина мого сина», Мишель Франсис

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!