Читать книгу «Тепло його долонь», Юрій Ярема

«Тепло його долонь»

656

Описание

Якщо ти хоробрий душею, а серце твоє сповнене надії та кохання, то знаходиш тепло там, де його вже годі помітити. У час розпачу та зневіри герой роману сподівається знайти своє життєве призначення та промінь кохання у невідомому йому місті — столиці. Пірнувши в омріяний хаос можливостей змінити щось на краще, юнак гартує себе та призвичаюється до реалій нового світу. Лірична проза Юрія Яреми висвітлює дві половинки одного життя: побут та психологічний світ людини. Чи зможе хлопець, особистий вибір якого не сприймається суспільством, досягнути своєї мети та чи можливе «заборонене кохання» в сучасному світі? Юрій Ярема — журналіст, молодий письменник, перекладач. Головна мета його творчості — розрити ще невідому «копальню» — квір-літературу, донести до читача та суспільства правду про жорстокі реалії сучасного пострадянського мислення та висвітлити відсутність різниці між двома світами — «straight» і «gay». В оформленні обкладинки використано фото Дениса Шуміліна, дозвіл на використання якого люб’язно надано Автором. Усі права застережені. Жодну частину цього...



1 страница из 73
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Тепло його долонь (fb2) файл не оценен - Тепло його долонь 945K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Юрій Ярема


Юрій Ярема

ТЕПЛО ЙОГО ДОЛОНЬ 

1

Навіщо маленькій людині велике серце?

Василь Мисик

На перший погляд, у кімнаті було досить порожньо. У нічній темряві мерехтів вогонь штучного каміну. На стінах гуляли тіні — дивні створіння і химерні постаті: були тут і орли, що насолоджувалися свободою в передгрозовому небі, шаленів тут і Зевс — він люто вимахував скіпетром, ніби погрожуючи невдячним людям, — вели тут свій танок і незбагненні мавки, мовби запрошуючи до лісового царства — сповненого роздумів, спокою та дозвілля. Придивившись, можна було зрозуміти, що на стіні не лишалося жодного клаптика вільного місця: вона перетворилася на суцільне мереживо з постерів оголених чоловіків, світлин, вирізаних із радянських газет, репродукцій картин Клода Моне та вирізок із журналів. Апофеозом був веселковий стяг, який охоплював значну частину стіни. Саму ж кімнату було обставлено звичайними сучасними меблями: ліжко, робочий стіл, кілька стільців і шафа. Єдине, що не пасувало, містилося посередині: стіл і два крісла. Навіть останній неук збагнув би, що то були речі старовинні та, без сумніву, ручної роботи. Червоне дерево чудово контрастувало зі справжньою позолотою. Крісла гармонували зі столом, а груба чорна шкіра додавала їм моторошності, на диво манливої.

Комментарии к книге «Тепло його долонь», Юрій Ярема

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!