Мовні ґрати (fb2) 
- Мовні ґрати (пер. Петр Васильевич Рыхло) 224K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Пауль Целан
Пауль Целан
Мовні ґрати
I
Stimmen, ins Grün
der Wasserfläche geritzt.
Wenn der Eisvogel taucht,
sirrt die Sekunde:
Was zu dir stand
an jedem der Ufer,
es tritt
gemäht in ein anderes Bild.
*
Голоси, вкарбовані
в зелень водного плеса.
Коли зимородок пірнає,
сюркоче секунда:
Те, що горнулось до тебе
на тому березі,
входить скошеним
в іншу подобу.
*
Stimmen vom Nesselweg her:
Komm auf den Händen zu uns.
Wer mit der Lampe allein ist,
hat nur die Hand, draus zu lesen.
*
Голоси, з кропив'яних стежок:
Ходи-но до нас на руках.
Той, хто самотній із лампою,
має тільки долоню, щоб з неї читати.
*
Stimmen, nachtdurchwachsen, Stränge,
an die du die Glocke hängst.
Wölbe dich, Welt;
Wenn die Totenmuschel heranschwimmt,
will es hier läuten.
*
Голоси, пророслі крізь ніч, линви,
на які ти чіпляєш дзвона.
Вигнись дугою, світе:
Коли мушля загиблих сюди приб'ється,
тут залунає.
*
Stimmen, vor denen dein Herz
ins Herz deiner Mutter zurückweicht.
Stimmen vom Galgenbaum her,
wo Spätholz und Frühholz die Ringe
tauschen und tauschen.
*
Голоси, від яких твоє серце
знов ховається в серці матері,
Голоси із шибениць,
де старі й молоді дерева
невтомно міняються кільцями.
*
Stimmen, kehlig, im Grus,
darin auch Unendliches schaufelt,
(herz-)
schleimiges Rinnsal.
Setzt hier die Boote aus, Kind,
die ich bemannte:
Wenn mittschiffs die Bö sich ins Recht setzt,
treten die Klammern zusammen.
*
Голоси, хрипкі від вугільного пилу,
в яких лопатить безмежжя,
(серце-)
ослизлий риштак.
Припни тут човни, дитино,
на які я найняв моряків:
Коли буря на борт наляже,
то скоби зійдуться докупи.
*
Jakobsstimme:
Die Tränen.
Die Tränen im Bruderaug.
Eine blieb hängen, wuchs,
Wir wohnen darin.
Atme, dass
sie sich löse.
*
Голос Якова:
Сльози.
Сльози в братньому оці.
Одна з них зависла, набухла.
Ми живемо у ній.
Дихни, щоб
вона відірвалась.
*
Stimmen im Innern der Arche;
Es sind
nur die Münder
geborgen. Ihr
Sinkenden, hört
auch uns.
*
Голоси з глибини ковчега:
Лиш
уста мають
сховок. О,
потопельники, почуйте
й нас.
*
Keine
Stimme — ein
Spätgeräusch, stundenfremd, deinen
Gedanken geschenkt, hier, endlich
herbeigewacht: ein
Fruchtblatt, augengroß, tief
geritzt; es harzt, will nicht
vernarben.
*
Жодного
голосу — тільки
пізній шелех, чужий годині, твоїм
думкам подарований, тут, врешті
розбуджений:
плодолистик, розміром з око, глибше
різьблений; він живицею скапує, не воліє
братися струпом.
II
ZUVERSICHT
Es wird noch Aug sein,
ein fremdes, neben
dem unsern: stumm
unter steinernem Lid.
Kommt, bohrt euren Stollen!
Es wird eine Wimper sein,
einwärts gekehrt im Gestein,
von Ungeweintem verstählt,
die feinste der Spindeln.
Vor euch tut sie das Werk,
als gäb es, weil Stein ist, noch Brüder.
ПЕВНІСТЬ
Ще буде око,
чуже, біля
нашого: геть безмовне
під кам'яною повікою.
Приходьте, довбайте штольню!
Ще буде повіка,
навиворіт втоплена в камінь,
неоплаканим загартована,
найтонше із веретен.
Воно перед вами кружляє,
мов існують, оскільки є камінь, ще й інші браття.
MIT BRIEF UND UHR
Wachs,
Ungeschriebenes zu siegeln,
das deinen Namen
erriet,
das deinen Namen
verschlüsselt.
Kommst du nun, schwimmendes Licht?
Finger, wächsern auch sie,
durch fremde,
schmerzende Ringe gezogen.
Fortgeschmolzen die Kuppen.
Kommst du, schwimmendes Licht?
Zeitleer die Waben der Uhr,
bräutlich das Immentausend,
reisebereit.
Komm, schwimmendes Licht.
З ЛИСТОМ І ДЗИГАPEM
Комментарии к книге «Мовні ґрати», Пауль Целан
Всего 0 комментариев