Прощайте, мої п'ятнадцять літ... (fb2) 
- Прощайте, мої п'ятнадцять літ... (пер. Надежда Николаевна Гордиенко-Андрианова) (Прощайте, мої п'ятнадцять літ... - 1) 4765K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Клод Кампань
Клод Кампань
ПРОЩАЙТЕ, МОЇ П'ЯТНАДЦЯТЬ ЛІТ…
Ілюстрації Даніеля Дюпюї
З французької переклала Надія Гордієнко-Андріанова
Розділ перший
ПОГЛЯД НЕПОКІРЛИВОГО ПРИНЦА…
Той четвер був не зовсім такий, як інші.
З майстерні долинав знайомий стукіт Гійомового молотка, дзижчала пилка, раз у раз шурхав об дерево наждак. Та коли Гійом, переставши на мить насвистувати якусь мелодію, гукнув: «А йди-но сюди на хвилинку, Фан», — я відчула, що й для нього цей четвер не такий, як інші.
Я витерла мокрі руки, бо саме мила посуд на кухні, і подалася до нього.
— Ти сама поїдеш на вокзал зустрічати Норвежку чи, може, мені поїхати?
Вона ще була для нас просто «Норвежкою», ота юна незнайомка, загадкова і — ніде правди діти! — трохи небажана гостя, котра приїхала, щоб порушити спокій нашого щасливого життя утрьох.
— Їдь сам! — буркнула я. Гійом усміхнувся.
— А ти не дуже рада, що вона приїздить, признайся?
Гійомові пальці звично обмацували щойно обточений дерев'яний прогонич. Погляд його був прикутий до гарної гладенької деревинки, витесаної з дикої вишні, але в очах, хоч він і не дивився на мене, я відчувала всю його братерську ніжність, грубувату й щиру.
— А ти сам що скажеш? — поцікавилась я. Він знизав плечима.
— Поживемо — побачимо…
Комментарии к книге «Прощайте, мої п'ятнадцять літ...», Клод Кампань
Всего 0 комментариев