«Мистецтво війни»

Сунь-дзи

Мистецтво війни

«Геоекономіка — це логіка війни в граматиці бізнесу», — зазначив американський стратег та історик Латтвак.

Я зауважив, що китайці не дуже цікавляться сучасними теоріями стратегій. Особливо — абстрактно-концептуальними. Вони щиро вважають, що все, що можна було написати про стратегію, уже написано тисячі років тому.

Після Сунь-дзи вони вважають війну метафорою, філософією, яку можна перенести на решту життя, навіть, на перший погляд, мирного.

Китайці вважають війну надзвичайно дорогим методом вирішення проблем, якого бажано уникати. Якщо це неможливо, війна вимагає найретельнішої підготовки і планування, прискіп­ливої уваги до найменших деталей, досконалого знання себе, супротивника і місцевості. А понад усе — вона вимагає беззаперечної дисципліни і переможного настрою.

Вони вважають, що стратегія повинна бути практично-прагматичною, вираженою у діях, у вчинках, а не у словах.

Вважають, що лідера визначає характер, а не посада чи технічні знання.

Вони освоїли і логіку, і граматику. Чи не тому Китай стає тепер надпотужним гравцем і в геоекономіці?

Завдяки Сергію Лесняку ви зараз тримаєте у руках якісну українську версію трактату Сунь-дзи.

Думайте. Дійте.

Павло Шеремета

Слово вiд перекладача

Оскільки твір Сунь-дзи «Мистецтво війни» дуже давній, то існує кілька версій трактату — перші знахідки датуються періодом династії Сунь (960-1279 роки). Ними довгий час і послуговувалися. Проте 1972 року в могильниках Гори Срібної Ластівки (провінція Шандунь) було віднайдено, крім основного тексту, ще й додаткові, не відомі раніше фрагменти твору. Тому сучасні коментатори починають використовувати і цей текст.

Існують одинадцять класичних коментарів і тлумачень ідей твору, які відрізняться між собою як за тлумаченням окремих слів, так і за типом коментування. Є суто філософсько-поетичні коментарі (приміром, авторства Ду Му), а є і військові (тлумачення відомого полководця і державця Цао Цао — саме цей коментар та його похідні створили традицію сучасного військового й ділового коментування тексту).

Сунь-дзи

Мистецтво війни

«Геоекономіка — це логіка війни в граматиці бізнесу», — зазначив американський стратег та історик Латтвак.

Я зауважив, що китайці не дуже цікавляться сучасними теоріями стратегій. Особливо — абстрактно-концептуальними. Вони щиро вважають, що все, що можна було написати про стратегію, уже написано тисячі років тому.

Після Сунь-дзи вони вважають війну метафорою, філософією, яку можна перенести на решту життя, навіть, на перший погляд, мирного.

Китайці вважають війну надзвичайно дорогим методом вирішення проблем, якого бажано уникати. Якщо це неможливо, війна вимагає найретельнішої підготовки і планування, прискіп­ливої уваги до найменших деталей, досконалого знання себе, супротивника і місцевості. А понад усе — вона вимагає беззаперечної дисципліни і переможного настрою.

Вони вважають, що стратегія повинна бути практично-прагматичною, вираженою у діях, у вчинках, а не у словах.

Вважають, що лідера визначає характер, а не посада чи технічні знання.

Вони освоїли і логіку, і граматику. Чи не тому Китай стає тепер надпотужним гравцем і в геоекономіці?

Завдяки Сергію Лесняку ви зараз тримаєте у руках якісну українську версію трактату Сунь-дзи.

Думайте. Дійте.

Павло Шеремета

Слово вiд перекладача

Оскільки твір Сунь-дзи «Мистецтво війни» дуже давній, то існує кілька версій трактату — перші знахідки датуються періодом династії Сунь (960-1279 роки). Ними довгий час і послуговувалися. Проте 1972 року в могильниках Гори Срібної Ластівки (провінція Шандунь) було віднайдено, крім основного тексту, ще й додаткові, не відомі раніше фрагменти твору. Тому сучасні коментатори починають використовувати і цей текст.

Існують одинадцять класичних коментарів і тлумачень ідей твору, які відрізняться між собою як за тлумаченням окремих слів, так і за типом коментування. Є суто філософсько-поетичні коментарі (приміром, авторства Ду Му), а є і військові (тлумачення відомого полководця і державця Цао Цао — саме цей коментар та його похідні створили традицію сучасного військового й ділового коментування тексту).