«Бгаґавад-Ґіта»

Бгаґавад-Ґіта

Переклад Володимира Антонова

Передмова

Бгаґавад-Ґіта — або, в перекладі із санскриту, Пісня Господня — є найважливішою частиною давньоіндійського епосу, що називається Магабгарата. В Магабгараті описуються події приблизно 7-тисячолітньої давнини.

Бгаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, яку Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бгакті як основи духовного вдосконалювання людини. Бгаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції.

Головним героєм Бгаґавад-Ґіти є Крішна — індійський раджа, який водночас є Аватаром — втіленням Частки Творця, Котрий дав через Крішну людям найбільші духовні настанови.

Філософські істини в Бгаґавад-Ґіті викладаються у формі діалогу між Крішною й його другом Арджуною перед воєнним боєм.

Арджуна довго готувався до цієї праведної битви. Та, опинившись зі своїм військом перед шеренгами воїнів супротивника, серед яких упізнає обличчя своїх родичів і колишніх друзів, він, спровокований на це Крішною, починає сумніватися у своєму праві брати участь у битві й ділиться з Крішною своїми переживаннями.

Крішна дорікає йому: подивися, скільки людей зібралося тут, аби вмерти за тебе! І битва уже неминуча. Як же можеш ти, привівши їх на смерть, в останній момент покинути їх?! Якщо вже ти — професійний воїн — узявся за зброю, так борися за вірну справу! І зрозумій, що життя кожного з нас у тілі — лише короткий відтинок істинного життя. Людина — це не тіло, і вона не вмирає зі смертю тіла. І — в цьому сенсі — ніхто не може вбити і ніхто не може бути убитим.

Арджуна, заінтригований цими словами Крішни, ставить усе нові й нові запитання. А з відповідей випливає, що шлях до Досконалості лежить, зрозуміло, не через убивства, а через Любов — Любов спочатку до «проявлених» аспектів Бога-Абсолюту, а потім і до самого Творця.

Відповіді Крішни й складають основу Бгаґавад-Ґіти — однієї з найбільших за глибиною мудрості й широтою охоплення фундаментальних проблем книг, що існують на Землі.

Є кілька перекладів Бгаґавад-Ґіти російською мовою. З них переклад А.Каменської та І.Манціарлі має переваги, бо в ньому найкраще передано медитативний аспект висловлювань Крішни. Втім, варто зазначити, що багато віршів цього тексту залишилися не перекладеними.

Переклад В.С.Семенцова є вдалою спробою передати віршований лад санскритської Бгаґавад-Ґіти. Текст справді став литися, мов пісня. Натомість у багатьох випадках знизилася точність перекладу.

Переклад, виконаний товариством «Свідомість Крішни», має ті переваги, що він супроводжується санскритським текстом (зокрема, в російської транслітерації). Але зміст дуже перекручений.

Переклад за редакцією Б.Л.Смирнова претендує — за задумом перекладачів — на високу точність, маючи при цьому деяку «сухість» мови. Але, як і в усіх перерахованих виданнях, багато важливих висловів Крішни залишилися незрозумілими перекладачам і тому були перекладені невірно. Типові помилки трапляються, наприклад, коли розшифровують слово «Атман» як «найменший з найменших», а не як «найтонший з найтонших», або перекладають слово «буддгі» як «вищий розум», «чиста думка» і т. п., а не як «свідомість». Помилок цього типу могли б уникнути тільки ті перекладачі, які самі опанували вищі щаблі йоґи.

Нижче публікується редакція перекладу Бгаґавад-Ґіти, виконана укладачем цієї книги.

Санскритські терміни,

залишені в тексті без перекладу

Атман — головна суть людини: частина багатомірного організму, що перебуває у вищій просторовій мірності й яка підлягає пізнанню (докладніше див. У [7,10]).

Брагман — Святий Дух.

Буддгі-йоґа — система методів розвитку свідомості людини, що іде за раджа-йоґою.

Варни — еволюційні щаблі розвитку людини, яким відповідає її соціальна роль: шудри — слуги, вайшьї — торговці, селяни, ремісники, кшатрії — проводирі, воїни, брагмани — в первісному значенні слова — ті, хто досяг станів Брагмана. В Індії та низці інших країн варнова приналежність почала успадковуватися від народження, що заперечувалося багатьма мислителями і заперечується Богом (див. Нижче).

Ґуни — це термін, що означає сукупності властивостей, насамперед, людських душ. Вирізняють три ґуни: тамас — тупість, неуцтво, раджас — енергійність, пристрасність, саттва — гармонія, чистота. Кожна людина, еволюціонуючи, повинна підніматися цими ґунами-щаблями і згодом іти ще вище (про це див. У тексті). Якості, властиві ґунам раджас і саттва, послідовно повинні бути освоєні кожним, аби він зміг йти далі.

Ґуру — духовний учитель.

Дгарма — об’єктивний закон життя; призначення, шлях людини.

Індрії — «щупальці», які ми «простягаємо» зі своїх органів почуттів, а також розумом (манасом) і буддгі — до об’єктів сприйняття або міркування.

Ішвара — Бог-Отець, Творець, Аллах, Дао (у даоському значенні слова), Споконвічна Свідомість, Адібудда.

Йоґа — санскритський еквівалент латинського слова релігія, що означає зв’язок з Богом, методи просування до Нього, Злиття людини з Богом. Можна говорити про йоґу: а) як про Шлях і методи релігійного просування і б) як про стан Єднання з Богом (у другому випадку це слово пишеться з великої літери).

Майя — Божественна Ілюзія: мир матерії, що видається нам самосущим.

Манас — ум, розум.

Магатма — Великий Атман, тобто людина, яка має свідомість, правильно розвинену найвищою мірою, еволюційно зріла, мудра людина.

Муні — мудрий, мудрець.

Параматман — Вищий, Єдиний Божественний Атман: те ж, що й Ішвара.

Пракріті — космічна матерія (у збірному значенні).

Пуруша — космічний дух (у збірному значенні).

Раджа — правитель, цар.

Ріші — мудрець.

Бгаґавад-Ґіта

Бесіда 1. Розпач Арджуни

Дгрітараштра сказав:

1:1. На полі Дгарми, на святому полі Куру ті, що зібралися разом, палають жадобою битися, спрагло жадають боротися; що ж роблять мої й сини Панду, о Санджаю?

Санджая сказав:

1:2. Побачивши рать Пандавів, яка вишиковується, раджа Дурьодгана підійшов до свого ґуру Дроні й сказав:

1:3. Дивися, о вчителю, яке могутнє військо синів Панду зібрав син Друпади, твій мудрий учень!

1:4. Це — богатирі, могутні стрільці, Бгімі та Арджуні рівні в бої: Ююдгана, Вірата та Друпада, що править великою колісницею,

1:5. Дгріштакету, Чекітана, хоробрий раджа Кеші Пуруджит та Кунтібгоджа й Шайвія, бики серед людей,

1:6. Сильний Юдгаманью, безстрашний Уттамоджа, син Саубгадри, сини Друпади — всі на великих колісницях.

1:7. Знай же й наших вождів, о вищий із двічінарождених, ватажків мого війська, — дізнайся їхні імена:

1:8. Ти, пане, і Бгішма, і звитяжні Карна та Кріпа, а також Ашватгаман, Вікарна, і син Саумадатти,

1:9. І багато інших героїв, котрі жертвують життями заради мене, — різноманітно озброєні, всі — досвідчені бійці.

1:10. Недостатньою видається мені наша ратна сила, хоча й скеровує її Бгішма; і достатньою бачиться їхня сила, хоча й перебуває вона на чолі Бгіми.

1:11. Нехай же всі, що стоять у своїх рядах відповідно до своїх військ, і ви, ватажки, — нехай всі охороняють Бгішму.

1:12. Щоби підбадьорити його, старший з Куру, гідний Бгішма, затрубив у свою раковину, що зазвучала як лева ревіння.

1:13. Одразу ж у відповідь загриміли раковини і литаври, барабани і роги, і грізний грім од них був.

1:14. Тоді, стоячи на своїй великій колісниці, запряженій білими кіньми, Мадгава й Пандава затрубили у свої божественні раковини.

1:15. Хрішікеша затрубив у Панчаджанію й Джананджая — у Девадатту, а безстрашний у подвигах своїх Врікодара затрубив у свій ріг.

1:16. Цар Юдгіштіра, син Кунті, сурмив в Анантавіджаю, Накула — у Сухошу, а Сахадева — в Маніпушпаку.

1:17. І Кешія, великий стрілець, і Шикганді, могутній воїн на колісниці, і непереможні Дгріштадіюмна, Вірата, Сатьякі,

1:18. І Друпада й сини його, і син Саубгадри, могутньо озброєний, — всі з усіх боків сурмлять у свої раковини, о володарю Землі!

1:19. Це жахливе ревіння потрясає серця синів Дгрітараштри, громом наповнюючи небо та землю.