Літопис Руський. Галицько-Волинський літопис (fb2)
- Літопис Руський. Галицько-Волинський літопис (пер. Леонид Махновец) (Літопис Руський - 3) 12307K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Автор неизвестен -- Древнерусская литература
Літопис Руський

Галицько-Волинський літопис
У РІК 1201
У РІК 6709 [1201].
Початок княжіння великого князя Романа, що був державцем всеї Руської землі, князя галицького[1]
По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержця всеї Русі, який одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей божих, [[2]*…] Він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх], як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців, вигнав [хана їхнього] Отрока в Обези за Залізнії ворота[3], а [хан] Сирчан зостався коло Дону, рибою живлячись[4].

Печать Романа-Бориса Мстиславича.
Тоді Володимир Мономах пив золотим шоломом із Дону, забравши землю їх усю і загнавши окаянних агарян. По смерті ж Володимировій остався у Сирчана один лиш музика Ор, і послав він його в Обези, кажучи: «Володимир уже вмер. Тож вернися, брате, піди в землю свою». Мов же ти йому слова мої, співай же йому лісні половецькії. А якщо він не схоче, — дай йому понюхати зілля, що зветься євшан»[5].
Той же не схотів [ні] вернутися, ні послухати. І дав [Ор] йому зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути». І прийшов він у землю свою. Од нього родився Кончак, що зніс Сулу[6], пішо ходячи, котла носячи на плечах.

Пострижения Рюрика Ростиславича, його жони та дочки в чернецтво. Мал. XIII (XV) ст.
Отож Роман-князь ревно наслідував [Володимира] в цім і старався погубити іноплемінників. [*…] велика смута постала в землі Руській. Зосталися ж два сини його, один, [Данило], чотирьох літ, а другий, [Василько], двох літ.
У РІК 1202
У РІК 6710 [1202]. Рюрик тим часом зібрав половців і русі багато і прийшов на Галич[7], облишивши монаший чин, — бо його він прийняв був через боязнь перед Романом. І коли він прийшов на Галич, то встріли його бояри галицькі і володимирські коло [города] Микулина на ріці Сереті. І билися вони одні з одними весь день через ріку Серет, і многі ранені були, і, не видержавши, вернулися вони в [город] Галич.
Рюрик же, хоча прийшов у Галич але не досягнув нічого, тому що по смерті Романовій зустрічався був король [угорський Андрій] з ятрівкою своєю [Анною]
Комментарии к книге «Літопис Руський. Галицько-Волинський літопис », Автор неизвестен -- Древнерусская литература
Всего 0 комментариев