«СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги)»

Автор

книги, український сходознавець і письменник Петро Рух, практикує йогу

з 1990 року і стверджує, що всі «вічні проблеми людства» в дійсності є

лише наслідками проявів нижчої природи людини, що дуже легко

трансформується в вищу природу, яка не спричиняє ніяких проблем, а

приносить людині й суспільству всю повноту можливого щастя, успіху і

гармонії, і що явище просвітлення є природним явищем, легко доступним

кожній людині, якщо вона користується правильною простою природною

практикою йоги. Цей посібник покликаний здійснити прекрасну і

несподівану революцію в житті кожної людини на Землі та надати людству

прості природні інструменти для здійснення всіх його фантастичних мрій.

Я дуже рідко зустрічаю людей, які розуміють йогу як процес

трансформації нижчої природи людини в вищу природу. Я дуже рідко

зустрічаю людей, які розуміють, що таке нижча природа людини і що таке

її вища природа. Я навіть дуже рідко зустрічаю людей, які взагалі

розуміють сам факт існування двох природ людини і сам факт існування

природного механізму трансформації однієї природи в іншу. Коли я

починаю обговорювати це з ученими, які вважаються фахівцями в питаннях

йоги, вони розказують мені одні й ті самі концепції, описані в

підручниках з філософії, культурології та релігієзнавства, які, на

жаль, не містять ніяких знань про ці речі. І саме це прирікає людство

залишатися в колі проблем, які заведено називати «вічними

проблемами

людства». Вічними — тобто нерозв'язними.

А проблеми

насправді розв'язні, якщо розуміти їх. І всі «вічні проблеми

людства» в

дійсності є лише наслідками проявів нижчої природи людини, що дуже

легко трансформується в вищу природу, яка не спричиняє ніяких проблем,

а приносить людині й суспільству всю повноту можливого щастя, успіху і

гармонії.

Коли я кажу маститим знавцям академічної науки про

явище просвітлення/святості, вони відповідають мені фразами з

підручників, називаючи його містичним і важкодосяжним. Але це неправда.

Явище просвітлення є природним явищем, легко доступним кожній людині,

якщо вона користується правильною простою природною практикою йоги. Цей

процес не більш містичний і не складніший, ніж процеси дихання,

травлення та інші повсякденні процеси людської життєдіяльності. А

головне — він миттєво дає результати.

І єдиною причиною, чому це

залишається невикористаним, незрозумілим, неприйнятим суспільством і

наукою, є те, що правильна практика йоги сьогодні майже геть забута, а

первісні джерела, які її описують, перекладаються, інтерпретуються та

коментуються настільки хибно, що це робить їх просто некорисним

сміттям,

що ним ніхто не може скористатися на практиці.

Цей посібник

покликаний здійснити прекрасну і несподівану революцію в житті кожної

людини на Землі та надати людству прості природні інструменти для

здійснення всіх його фантастичних мрій.

«Йога» означає «інтеграція». Тобто йога є природним процесом, який

поступово розкриває і вмикає в людині всю повноту всіх аспектів її

особистості, вибудовує досконалу взаємодію всіх цих аспектів одне з

одним і інтегрує цю індивідуальну цілісність в універсальну цілісність

життя. Поясню цю думку простими словами. Ціль життя — щастя. Чого ми

всі хочемо сягнути в житті? Ну звичайно, щастя. Щастя — стан

задоволення, стан радості, стан блаженства, стан, коли ми почуваємося

вищою мірою добре й комфортно, бо всі наші прагнення, бажання та мрії

здійснюються. Однією з умов щастя є свобода. Бо неволя є неприродним

станом і робить щастя неможливим. А що таке свобода? Це можливість

робити те, що хочеш, бути там і з тими, з ким хочеш, не бути змушеним

робити небажане і стикатися з небажаним. Свобода — це також необмежена

можливість здійснювати свої бажання.

Ми вже помітили, звичайно, що в темі щастя на перший план виходить тема

бажань. Бо саме вони і визначають все інше. Пам’ятаєте казки? Всі

чарівні можливості в казках мають одне обмеження: вони не працюють,

якщо бажання людини злі. Бажання мають бути добрі. Це є тією частиною

казок, яка пояснює головний закон існування. Бо всі чарівні можливості

є природними можливостями кожного цілісного індивіда, інтегрованого в

універсальну цілісність життя. А універсальна цілісність життя — це

абсолютне добро. Тож тільки ставши абсолютним добром, ми можемо стати

невід’ємною частиною життя. Інакше ми залишаємося відокремленими від

життя. А це означає — відокремленими від щастя і позбавленими свободи.

Тож у центр уваги йоги стає якість бажань людини, яка залежить від

якості її свідомості. Якість свідомості людини визначається тим, яка

природа нею керує: нижча природа — природа егоїзму, яка відокремлює

індивіда від життя, або вища природа — природа любові, яка інтегрує

його в життя.

Якщо ви чуєте десь, що йога — це медитація на космос, що йога —

це щось езотеричне, екзотичне, містичне, знайте, що все це не про

справжню йогу. Якщо йога має об'єктом медитації щось інше, крім любові

в вашому власному серці, якщо вона не настільки ж природна і спонтанна,

як ваше дихання, якщо туди напущено туману, містики, екзотики та

езотерики, знайте, що це не йога, а якась підробка.

Цей посібник з йоги, який ви тримаєте в руках, складається з

двох частин. Перша частина прив’язана до тез «Баґавад-ґіти» —

найвідомішого стародавнього тексту, який містить інструкції з йоги.

«Баґавад-ґіта» описує йогу мовою і поняттями п’ятитисячорічної давнини,

але завдяки моїй професійній підготовці як сходознавця, зокрема

лінгвіста-сходознавця, а також завдяки моєму досвіду в практиці йоги

впродовж кількох десятиріч та результатів, які я здобув через свою

практику, я представив цей текст у цілковито ясному, зрозумілому та

придатному для практичного застосування вигляді. «Баґавад-ґіта»

написана санскритом, який є мовою наших предків — стародавніх аріїв.

Українська мова походить від санскриту і є однією з найближчих до нього

мов ідоєвропейської мовної сім’ї. Однією з наукових гіпотез щодо

походження «Баґавад-ґіти» є припущення, що батьківщина «Баґавад-ґіти» —

терени України. Назва твору «Баґавад-ґіта» перекладається як «Пісня

Бога». Він є найвідомішим із будь-коли написаних санскритських текстів.

І я впевнений, що його вивчання з точки зору потреб і запитів нашого

сьогоднішнього практичного життя не тільки подарує вам багато

несподіваних, цікавих і дуже корисних відкриттів, а й допоможе

опанувати йогу як мистецтво щастя і сягнути всієї повноти реалізації

щастя у вашому власному житті. Друга частина представляє собою мої

власні реалізації, які дозволять учневі відчути тонкі, глибокі аспекти

практики. Вона викладена в традиції суфійських майстрів у вигляді

поетичних одкровень і виконує в посібнику ще важливішу функцію, ніж

перша.

ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ

Просвітлення — здоровий стан свідомості.

Невігластво — хворий стан свідомості.

Егоїзм — стан свідомості, в якому людина сприймає інших як ресурс для

здійснення своїх бажань.

Любов — стан свідомості, в якому людина ставиться до інших, як до себе

самої.

ЧАСТИНА ПЕРША

Криза Арджуна

Таємниці

йоги — дуже цінні скарби. Той, хто володіє ними, розкриває їх іншим

тільки тоді, коли ті опиняються в серйозній кризі. Тож саме криза, в

яку потрапило сучасне людство, спонукало мене написати цю книгу. А

первісно ці пояснення теоретичних і практичних принципів йоги були

зроблені кілька тисяч років тому великому полководцю на ім’я Арджун,

який опинився в особистій кризі. Через те що від його стану, від його

рішень та від його вчинків залежали долі багатьох людей, виникла

необхідність відкрити йому таємниці йоги, щоб він зміг подолати свою

кризу і на своє благо та на благо суспільства виконати те, чого

вимагало від нього життя. Що ж сталося з Арджуном?

А

сталася з ним ціла історія. Опис цієї історії складає один із

найбільших за об’ємом літературних творів у світі. Називається цей твір

«Махабарата». Він складається з більш за сто тисяч віршів і містить

майже два мільйони слів. Тож я не переказуватиму всю історію Арджуна,

але торкнуся тільки того моменту, який безпосередньо стосується

розуміння ситуації, в якій він потрапив у кризу.

Арджун

був царевичем, сином одного з великих арійських правителів. Де і коли?

Є різні версії відповіді на це питання, стосовно яких історики ламають

списи. Тобто справді ніхто цього не знає. Тож ми маємо достатньо

свободи для обрання тієї гіпотези, яка нам подобається. Припустімо, що

це відбувалося на теренах Північного Причорномор'я 5000 років тому, як

це говорить одна з історичних теорій.

Батько Арджуна помер,

коли Арджун та його брати були ще дітьми. Регентом, який мав правити

державою до дня, коли старший брат Арджуна сягне повноліття, було

призначено дядю Арджуна. Але дядя не хотів віддавати трон племіннику.

Бо в нього теж були сини, кузени Арджуна, і старший з них мріяв про

корону. Тож життя царевичів перетворилося на суцільну низку замахів на

них та підступів проти них. Їм постійно доводилося рятуватися від

убивць, багато років жити у вигнанні, тривалий час переховуватися то в

лісі, то за кордоном. Але вони не претендували на царство, бо не