«Вілла Деккера»

Юрій Винничук. Вілла Деккера 

Головні дійові особи:

Марко Крилович, 37 років, автор популярних репортажів про кримінальний світ Львова в газеті «Новий Час», підписаних псевдонімом «Нічний репортер».

Роман Обух, 37 років, комісар львівської поліції. Давній товариш Марка. Ще гімназистами вони вступили до армії УНР і воювали проти більшовиків.

Владислав Ґождзєвскі, 52 роки, інспектор, комендант Львівського воєводства.

Герман Фінкельштейн, 67 років, комісар львівської поліції за часів Австрії.

Антек Радомський, 26 років, капрал.

Владислав Конарський, 52 роки, шеф штабу контррозвідки.

Роман Кисіль, 54 роки, займається контрабандою тютюну і цигарок, тримає підпільне казино.

Мирослава, 19 років, його донька.

Ірма Краузе, 32 роки, працівниця німецького консуляту у Львові.

Пйотр Зяблов, 51 рік, віцеконсул совєтського консуляту у Львові.

Алєксєй Воронін, 49 років, торговий аташе совєтського консуляту у Львові.

А також повії, танцівниці, батяри.

Вступ

12 серпня 1939 року, субота

В «Баґателі»[1] танці тривали допізна. Велика компанія Товариства коліярського[2] влаштувала собі бенкет з нагоди відходу на пенсію презеса пана Михальського, що був уже добре п’яненький, але все ще хапався за дів­чат і тягнув їх до танцю, хоча ноги йому запліталися і лика він не в’язав. Від презеса не відставали й решта коліярів, їм усе ще було мало гулянки.

Дівчата, які заробляли танцями з гостями, вже вибилися з сил і попросилися в директора відпустити їх додому. Директор дозволив чотирьом з них піти, а інших чотирьох змусив залишитися, обіцяючи премію.

Відпущені танцівниці хутко перевдягнулися і, поки директор не передумав, вибігли на безлюдну вулицю Рейтана[3]. Незабаром дісталися до готелю «Жорж», де їхні шляхи розбіглися. Вікця пішла Академічною[4] до Зиблікевича[5], де винаймала маленьку кімнатку на піддашші. Була втомлена й сонна.