«Користь незавершених справ»

Сусіди вважали мене шарлатанкою, яка за гроші передбачає долю, чи щось у такому дусі, люди, що бачили мене на вулиці, просто не звертали уваги на чудернацький одяг: двадцять перше століття — це не той час, коли можна кого-небудь здивувати косою по пояс та довгими сукнями на давній манер.

Нічого, ще зовсім трошки — і ліцензію повернуть, і можна буде знову літати на шабаші, повернутися до аспірантури Полтавської Академії Нечистої Сили, зверхньо дивитися на чортів і мавок, бігати на побачення з волхвами і відьмаками… Всього півроку ідеальної поведінки, тридцять шість годин громадських робіт і публічне вибачення перед Морозом, який через мене вилетів на вулицю через вікно третього поверху — і життя знову ввійде у свою звичну колію.

Розмірковуючи про свою тяжку долю, я, тим не менш, не забувала працювати руками, і розлила по пляшечкам приготоване зілля. Тепер залишився останній етап — вкинути у кожен флакончик по декілька ягід горобини — вона повинна прибрати болотний запах і підсилити основні властивості ліків. За рецептом ця добавка була необов’язковою, але якщо я хочу якнайшвидше продати цю партію, то вона має мати товарний вигляд.

Горобини в мене у квартирі не було — останню витратила вчора, а значить, доведеться за нею сходити. Найближче дерево росте всього у декількох вулицях звідси, але ягоди знаходяться настільки високо, що без магії їх не дістати. Тож доведеться йти туди, куди жодна порядна відьма не ходить без особливої необхідності — на кладовище.

Горобина росла прямо над могилою моєї прабабусі — відомою на всю Україну відьмою Анастасією Черепко. Саме вона, помираючи, передала мені свій чародійський дар. З того часу, як вона померла, мабуть-то, все і пішло шкереберть.

Ніхто у моїй родині навіть уявити не міг, що я колись зможу стати сильною відьмою — адже для цього потрібен особливий характер — вигадливий, безрозсудний, трішечки капосний і хитрий. А я… Я була зовсім не такою, та й зараз не збиралася змінюватися. Я — книжковий черв’як, тихоня, завжди спочатку думаю, і тільки потім роблю.