Читать книгу «Дожити до весни», Надежда Павловна Гуменюк

«Дожити до весни»

673

Описание

Життя як детектив. Життя як драма. Життя як воскресіння. Три захопливі історії – про кохання і зраду, любов і ненависть, надію і випробування – туго вплетені в суспільні реалії України. Анна. Єва. Анабель. Що їх поєднує? А може, це сюжет однієї жіночої долі, дуже непростої, непередбачуваної, сповненої таємниць, із карколомними поворотами? Бо ж тричі мала розпрощатися з життям онука поліського скрипаля Луки Баскаля, остання гілочка родинного дерева, коріння якого – поліська красуня та наполеонівський офіцер. Лейтмотивом усього роману є сповідь червоної скрипки, що мандрувала з Парижа на Волинь і стала своєрідним свідком як історичних подій упродовж двох століть, так і особистих людських злетів та падінь.



1 страница из 244
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Дожити до весни (fb2) файл не оценен - Дожити до весни 1173K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Надежда Павловна Гуменюк (Лис)


Надія Гуменюк

Дожити до весни

I

Анна

Життя як детектив

1

Десь обізвалася скрипка. Звук різкий і надривний, ніби хтось не смичком по струнах провів, а щосили шарпнув їх невмілими пальцями – грубо та безжально.

«Лука заплакав би. Або ж убив би того, хто отак із його скрипкою…», – подумала Анна.

Утім, щоб Лука когось убив… Ото вигадала! Таке навіть уявити важко. От зчинити тарапату1, пригрозити скрипчиному кривдникові всіма небесними карами – інша річ, це б він запросто. Особливо, якби йшлося про його «червону панну».

Анна раптом наче побачила перед собою: Лука вклякає перед «панною» на ліве коліно, прикладає праву руку до серця, енергійно стріпує вже сивим, але ще густим, як у парубка, чубом.

– Ваша величносте, дозвольте запросити вас до музики!..

Хвильку-другу мовчить, немов очікує на відповідь, а тоді обережно дістає скрипку з футляра, пробігає пальцями по грифу, ніжно обіймає за «стан», проводить долонею по всіх її витончених вигинах, по ефах і струнах. І тільки після того береться за смичок.

Колись Анна сприймала всю цю прелюдію до гри за жарт, намагання Луки трохи розвеселити її, малу й набурмосену. Потім звикла до дивакуватої церемонії. А от для Луки вона, здається, так і не стала звичкою. Щоразу він наче вперше зізнається у палкому коханні, пропонує руку та серце і трепетно запрошує свою «панну» до музики, як наречену до весільного танцю. Щоправда, відбувається це лише на великі свята, бо для буднів у хаті є ще дві скрипки.

Комментарии к книге «Дожити до весни», Надежда Павловна Гуменюк

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!