«Бар'єр несумісності»

Юрій Щербак

Бар'єр несумісності

Після денної праці зійдемось на бесіді про Серце.

Воно поведе нас через земні обшири до Тонкого Світу,

аби наблизити до сфери Вогню.

Чи можете уявити, що б являло людство при здорових

тілах, але при темному серці? Істинно, поки не просвітлиться

серце, не буде поборено хвороби та немочі,

інакше біснування серця при сильних тілах жахне світи.

Якщо зустрінете святенника, знайте — не від серця він.

Якщо зустрінете марновіра, знайте — не від серця він.

Якщо зустрінете заляканого, знайте — не від серця він.

Вже час відібрати всіх серцевих фіглярів, аби вони

не гралися з серцями людськими. Треба вивчити, коли серце

затьмарене самолюбством та жорстокістю.

Хто любить квіти, той на шляху серця.

Хто знає прямування вгору, той на шляху серця.

Хто чисто мислить, той на шляху серця.

Серце — сонце організму.

Книга Серця, 2, 13, 365, 390

Розділ 1

Холодний вітер з Даугави, де похмуро застиг крижаний брухт, зігнав усіх зайвих людей з перону ризького вокзалу. Змерзлі провідники тупцяли біля вагонів поїзда Рига — Одеса, нетерпляче поглядаючи на бетонну вежу з дзиґарем… То сіявся на перон сніг, твердий, як сіль, то суворо чистим ставало повітря, ледь-ледь пронизане сутінню. Але швидко над Балтикою згасло короткочасне сонце, день залишив по собі лише непевні світляні просмуги, а з-понад Полярного кола вже надійшла ніч. У вагонах заблимало електричне світло — неначе запалили свічки чи гасові лампи — таким кволим здавалося воно зовні.