Галина Тарасюк
Покоївка
Кримінальний роман
I
Віорелія Віорелівна пробудилась від головного болю і відчуття, що вона проспала. Глянула у вікно — день білий! За вікном — шамріння, брязкіт відер, жіночі притишені голоси. Встала, підійшла до вікна: так і є — Міля підмітає подвір'я та квіти поливає, щоб свіжіше було. І при тому ледве ноги волочить. Ні, Міля таки права — вона геть постарілась і недаремно проситься на пенсію. Треба шукати їй заміну… От вже й гомонить сама із собою… Але ж бо…
І тут тільки Віорелія Віорелівна вздріла на лавочці під розлогим кущем ясмину довгі засмаглі жіночі ніжки у білих модельних босоніжках. А це ще що за новина? Щось на Мілю не схоже. За двадцять років вірної служби Міля не посміла привести у їхній двір навіть улюблену племінницю, дочку старшої сестри, в якій бездітна Міля душі не чула.
Комментарии к книге «Покоївка», Галина Тимофіївна Тарасюк
Всего 0 комментариев