²рена Карпа
(Андро´³нний ³нтерактив)
16.05.2002.
В³н (або я?) зайшов до хати, й подивившись у дзеркало, подумав:
«..........., ..........? .......... ..............?.. ............ ...»
Все, ескейп, я ж не вм³ю мислити. Спитайте моº¿ викладачки естетики.
Так от. Дивна визр³ла потреба паруватися. Щоб хтось чекав у хат³, щоб шмаркався в мою раковину ³ сцяв у м³й ун³таз. Щоб хтось (той, ³нший) спав на моºму вузькому л³жку ³ дратувався в³д св³тла мон³тора, коли я працюю вноч³. Та як т³льки все це реал³зовуºться, злагоджений орган³зм мого ³снування негайно в³дторгуº чужор³дний елемент. Я ненавиджу в³дпов³дальн³сть за тих, кого приручую, я ненавиджу ¿х за руйнац³ю злагоджено¿ системи мого «в³льного» життя. Треки, накати... Господи, ³ це я, кому ненависн³ схеми ³ правила! Де вона, ³мпров³зац³я?!
Стар³шаю.
Ми перестал³ лаз³ть в окна к люб³мим женщ³нам.
18.05.02.
Край мого в³кна закриваº р³вно половину величезного сонця. Того, що видираº оч³ моºму комп’ютеру ³ пропалюº мен³ черепну коробку. О так, я теж потроху перетворююсь на св³й власний ³деал. Св³т речей, мо¿х мовчазних друз³в. Я маю все. Я — ºдиний власник. ªдиний значить самотн³й. Я кричу вноч³. Диким голосом, падаючи в пр³рви. Психоанал³тик каже, що то в³д перенакопичення л³б³до. Каже, мастурбуй. Не хочу. В мене великий п³ст, чи що. Аж поки не повернеться б³лява тонка ³стота, що зр³дка приходить до мене у сни. Тод³ ходжу ц³лими днями з таºмничою посм³шкою на вустах. Мацаю себе за шк³ру. Я не хочу ¿сти, але мен³ сумно. Та-ак, я не те щоб ненавиджу весну, просто... Вона мен³ якась непотр³бна. Ну от, уже стало соромно за св³й дитячий его¿зм. Травень — це все, це вселенський ко¿тус, ³ байдуже, якщо мене у ньому не зад³яно. Я цього року не пахну. Зате знаходжу всюди б³ляв³ сл³ди т³º¿ само¿ тонко¿ ³стоти. ¯¿ сл³ди зал³тають у моº помешкання разом ³з тополячим пухом. Чи схож³ ви? Н³, навряд чи ти маºш щось в³д топол³. Вони ростуть усюди, а ти — лише в Скандинав³¿.
Риба у мене на ши¿ родить зайц³в.
19.05.02.
Тут завжди погана вода, пошарпане небо ³ невикинуте см³ття. Та ще й вигляд у мене якийсь хворобливий. Певно, треба припинити ¿сти м’ясо. Я не мисливець. Ян, е... мисливець.
Так, я рослина. Я, а не ти.
Хоча, я, певно, помиляюсь. Як завжди.
Мило по миля юсь.
20.05.02.
Стар³ю я, чи що? Росту?
Зросту мен³, Боже, зросту!
Н³хх³ра нема друз³в. Я прогресую. Я ц³п’як. Я ла-аг³дний такий ц³п. Як. Гла-адко так з ус³ма колись бридкими. Гла-адко... ² не гидко.
Бо хто ж за мене порад³º, як я нав³ть спати не лягаю? Що, може, ти? А хуй там. Тебе нема. Ти таки рослина. З перехресним запиленням. В³тром тебе, в³тром. Не ч³пай ти нас, мисливц³в.
Хочу тебе лизати. А може, й не тебе, лише би був тв³й запах.
23.05.02.
О, у вагон³ теж стою я. В так³й сам³й червон³й куртц³, дивлячись поверх моº¿ голови. Це вже вдв³ч³. Може, й бридк³ше, н³ж вдв³ч³, БО:
Нав³що, питаºться, ³ти в³д одних телепн³в, щоб приходити до ³нших. Не стаºш же в³д того н³ чист³шим, н³ мудр³шим. Швидше, дуже навпаки. ² все ж тим, хто тебе хºрить, треба бути вдячним: вони º оруддя Господнº.
БО:
Нащо, питаºться, порушувати св³й правильний плин, план, плюнь. Перш за все, соб³ в пику, коли знову в³дчуºш слабк³сть.
Складаю соб³ гасло: «Хочеш потрахатися — подивися в синю коробочку». Там у мене гашиш.
Вибач, Скандинавська Кв³тко, просто я ще геть молода паросль. А вона, як в³домо, зростаº в г³вн³.
Ти десь ³з боку Австрал³¿. Нав³ть як продати все, що в мене º (комп’ютер, книги, Жовте кр³сло), не стане ³ на п³вдороги до тебе.
Чого та т³нь, що росла позаду мене, таки не вихопила ножа?
Ще зовс³м трохи — м³сяць ³ чотири днини. Св³т знову стане добрим ³ мокрим.
24.05.02.
Кир³ян. Зам³на матюк³в. Пошта до колишн³х друз³в.
24.05. день
П³сня про Кир³яна. Кир³яна нема вдома. В³хи славетного пут³. Ут³-пут³.
Я розтягуюсь на 50 миль. Я живу в Лапласов³й систем³.
Боже, чому хтось живе мо¿м життям? Вибач, Боже. Це дур³сть. Т³льки я можу сво¿м. Все уявне — добре, хай соб³ ³снуº в ³нших людях. На те мен³ ¿х ³ зустр³чати. Ти буваºш така кумедна, Скандинавська Кв³тко.
28.05.02.
Ось так, д³тки, незанання англ³йського слова з деф³сом може перевернути ц³лий плин ³стор³¿. Хоча н³. Всього лише одну людську долю. Дулю. Саме час показати дулю тим, хто надто самовпевнений ³ неуважний. Two-fold approach. Так от воно. Див³ться в словники ³ береж³ться слова «подв³йн³сть». Зрештою, що було, а що й нема. Певно, що прощавай, Скандинавська Кв³тко. Шукай свого щастя в теплих краях.
Митець повинен бути голодним. ² самотн³м. Так що все, як маº бути. Бо н³кому мен³ варити ¿сти.
29.05.02.
Комментарии к книге «Полювання в Гельсінки», Ірена Карпа
Всего 0 комментариев