«Пор'ядна львівська пані»

Пор'ядна львівська пані (fb2) - Пор'ядна львівська пані 451K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Люба Клименко

Люба Клименко

Пор'ядна львівська пані

NN

Пенелопа уважно роздивлялася лікаря, що сидів навпроти неї і заповнював її історію хвороби. Кругленький чоловічок із кругленьким черевцем, у круглих окулярах і з круглою лисиною. Єдине, що в нього було не кругле, — це гостра «ленінська» борідка. Нарешті він припинив писанину і почав вивчати результати її аналізів та обстежень головного мозку.

— Мушу вам сказати, шановна пані... мгм... (лікар подивився на обкладинку історії хвороби) Пе-не-лопо (по складах прочитав він), що у вас ніяких суттєвих з'юшень (лікар не вимовляв літери «р») немає. Я не бачу ніяких патологій, дойогенька. Отже, етіологія ваших головних болей нагадує т'ядиційну міг'єнь.

Лікар подивився на Пенелопу зосередженим поглядом і спитав:

— Ви заміжня?

— Так.

— Давно?

— Десять років.

— Дітей маєте?

— Так, двоє.

— Часто маєте статеві стосунки з чоловіком?

Пенелопа отетеріла.

— Прошу?

— Чи давно ви мали статеву близькість з вашим чоловіком? — переформулював запитання лікар.

Пенелопа була обурена запитанням. Проте все-таки напружила пам'ять.

— На Різдво, здається... Так... Ще запам'ятала: гріх же!

Лікар замислено подивився у вікно, за яким набубнявіли весняні бруньки.

— Та-ак... — протягнув він. — Ви от'їмуєте задоволення від статевої близькості?

— Прошу? — перепитала Пенелопа.