«Голубий Птах, названий син ірокезів»

Анна Юрген

ГОЛУБИЙ ПТАХ, НАЗВАНИЙ СИН ІРОКЕЗІВ

_{Ліс був усюди ще з самого початку існування Землі. Він виник разом з}

Землею задовго до появи людини. Колись, у найдавнішу давнину, захотів Великий Дух

помандрувати по світу, щоб оглянути своє творіння. Він послав білого птаха розбризкати по

землі краплини води з небесних джерел. І скрізь, де падали краплини, виникали струмки та

ріки, що перетинали ліси, немов жилки кленовий листок. Тих країв, де немає ні лісу, ні

води, Великий Дух не відвідав. Але до цих країв не належала індійська земля, бо там ще на

світанку життя дерева росли так густо, як трава в преріях. Багато літ і зим пролинули над

лісом. Індійці, які тут жили, не заважали його існуванню, щождо тварин, то без них ліс

такий же, як дерево без листя.

_{Та ось прийшли світлошкірі люди і залізними сокирами прорубали дірки}

в зеленому шатрі лісу, спочатку маленькі і незначні, ледве помітні. З часом ці проруби

ширилися, наче пожежа в преріях восени, і ліс почав утікати. Але білолиці гналися слідом за

ним, і дерева відступили до перших гірських пасом. Але й тут ліс не мав спокою: прийшли

колоністи і погнали його далі, аж у долину Джуніати, що розкинулася між Аллеганськими та

Вілльськими горами.

_{Спочатку зникли індійці, а потім і тварини. Дерева відступали}

останніми. Але наша розповідь починається з часів, коли ще було далеко до їх повного

зникнення, з першого року війни за підкорення Північної Америки, року 1755-го.